ВЗАЄМОДІЯ ПРОДЮСЕРА З УЧАСНИКАМИ МУЗИЧНОГО ПРОЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.162717Ключові слова:
музичне продюсування, менеджмент, звукозапис, звукорежисура, студійні практики, саундАнотація
Мета полягає у виявленні закономірностей взаємодії музичного продюсера у студії з учасниками музич-ного проекту: музикантами-виконавцями та фахівцями звукозапису. Методологія дослідження передбачає звер-нення до міждисциплінарного підходу; також застосовано компаративний та історико-логічний методи. Наукова новизна полягає у спробі оглянути та узагальнити базові принципи музичного продюсування у контексті студійної практики. Висновки. Музичний продюсер – стратег у галузі звукозапису і концертної діяльності, саме він формує смак майбутнього слухача; продюсер є керівником творчого колективу, який чітко уявляє собі фінальне звучання фонограми; він несе найвищу відповідальність за результати роботи у студії. Взаємодія продюсера з членами колективу є творчою і інтерактивною; вона побудована на відповідній ієрархії, співпраці і відповідальності кожного учасника проекту за свою ланку. Дії продюсера підпорядковані головному завданню – успішному запису проекту як з творчої, так і з комерційної сторони. Музичний продюсер вкладає свій талант, репутацію , кошти, майбутній рейтинг у фонограму чи концертне звучання і, в решті- решт, формує музичний стиль артистів. За будь-яким успі-шним і оригінальним "саундом" (як це доводить історія) завжди знаходиться конкретнийпродюсер.
Посилання
Воротной М. Менеджмент музыкального искусства. Учебное пособие / Михаил Воротной. – М. : Лань, Планета музыки, 2013. – 256с.
Корнеева С. Как зажигают "звезды". Технологии музыкального продюсирования / Светлана Корнеева. – СПб. : Питер, 2004. – 315с.
Корнеева С. Музыкальный менеджмент / С. М. Корнеева. – М. : Юнити-Дана, 2006. – 304с.
Осинский В. Продюсер на студии / Владимир Осинский. – URL : http://biblioteka.teatr-obraz.ru/page/prodyuser-na-studii-vladimir-osinskiy
Черномыс О. Профессия "продюсер" / Ольга Черонмыс. – URL : http://biblioteka.teatr-obraz.ru/page/professiya-prodyuser-olga-chernomys
Massey H. Behind the Glass : Top Record Producers Tell How They Craft the Hits / Howard Massey. – San Francisco, CA : Miller Freeman Books, 2000. – 224p.
Moorefield V. The Producer as Composer : Shaping the Sounds of Popular Music / Virgil Moorefield. – Cambridge, MA : MIT Press, 2005. – 168p.
Vorotnoy M. (2013). Music Management. Tutorial. Moscow: Lan, Planeta Muzyiki [in Russian].
Korneeva S. (2004). How to light the "stars". Technology of musical production. Saint Petersburg: Piter [in
Russian].
Korneeva S. (2006). Music Management. Moscow: Yuniti-Dana [in Russian].
Osinskiy V. (1998). Producer at the recording studio. Retrieved from http://biblioteka.teatr-obraz.ru/page/prodyuser-na-studii-vladimir-osinskiy [in Russian].
Chernomyis O. (2002). Profession "producer". Retrieved from http://biblioteka.teatr-obraz.ru/page/professiya-prodyuser-olga-chernomys [in Russian].
Massey H. (2000). Behind the Glass: Top Record Producers Tell How They Craft the Hits. San Francisco: Miller FreemanBooks.
MoorefieldV.(2005). The Produceras Composer: Shaping the Sounds of Popular Music. Cambridge: MIT Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.