ВЗАЄМОДІЯ ПРОДЮСЕРА З УЧАСНИКАМИ МУЗИЧНОГО ПРОЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.162717Ключові слова:
музичне продюсування, менеджмент, звукозапис, звукорежисура, студійні практики, саундАнотація
Мета полягає у виявленні закономірностей взаємодії музичного продюсера у студії з учасниками музич-ного проекту: музикантами-виконавцями та фахівцями звукозапису. Методологія дослідження передбачає звер-нення до міждисциплінарного підходу; також застосовано компаративний та історико-логічний методи. Наукова новизна полягає у спробі оглянути та узагальнити базові принципи музичного продюсування у контексті студійної практики. Висновки. Музичний продюсер – стратег у галузі звукозапису і концертної діяльності, саме він формує смак майбутнього слухача; продюсер є керівником творчого колективу, який чітко уявляє собі фінальне звучання фонограми; він несе найвищу відповідальність за результати роботи у студії. Взаємодія продюсера з членами колективу є творчою і інтерактивною; вона побудована на відповідній ієрархії, співпраці і відповідальності кожного учасника проекту за свою ланку. Дії продюсера підпорядковані головному завданню – успішному запису проекту як з творчої, так і з комерційної сторони. Музичний продюсер вкладає свій талант, репутацію , кошти, майбутній рейтинг у фонограму чи концертне звучання і, в решті- решт, формує музичний стиль артистів. За будь-яким успі-шним і оригінальним "саундом" (як це доводить історія) завжди знаходиться конкретнийпродюсер.
Посилання
Воротной М. Менеджмент музыкального искусства. Учебное пособие / Михаил Воротной. – М. : Лань, Планета музыки, 2013. – 256с.
Корнеева С. Как зажигают "звезды". Технологии музыкального продюсирования / Светлана Корнеева. – СПб. : Питер, 2004. – 315с.
Корнеева С. Музыкальный менеджмент / С. М. Корнеева. – М. : Юнити-Дана, 2006. – 304с.
Осинский В. Продюсер на студии / Владимир Осинский. – URL : http://biblioteka.teatr-obraz.ru/page/prodyuser-na-studii-vladimir-osinskiy
Черномыс О. Профессия "продюсер" / Ольга Черонмыс. – URL : http://biblioteka.teatr-obraz.ru/page/professiya-prodyuser-olga-chernomys
Massey H. Behind the Glass : Top Record Producers Tell How They Craft the Hits / Howard Massey. – San Francisco, CA : Miller Freeman Books, 2000. – 224p.
Moorefield V. The Producer as Composer : Shaping the Sounds of Popular Music / Virgil Moorefield. – Cambridge, MA : MIT Press, 2005. – 168p.
Vorotnoy M. (2013). Music Management. Tutorial. Moscow: Lan, Planeta Muzyiki [in Russian].
Korneeva S. (2004). How to light the "stars". Technology of musical production. Saint Petersburg: Piter [in
Russian].
Korneeva S. (2006). Music Management. Moscow: Yuniti-Dana [in Russian].
Osinskiy V. (1998). Producer at the recording studio. Retrieved from http://biblioteka.teatr-obraz.ru/page/prodyuser-na-studii-vladimir-osinskiy [in Russian].
Chernomyis O. (2002). Profession "producer". Retrieved from http://biblioteka.teatr-obraz.ru/page/professiya-prodyuser-olga-chernomys [in Russian].
Massey H. (2000). Behind the Glass: Top Record Producers Tell How They Craft the Hits. San Francisco: Miller FreemanBooks.
MoorefieldV.(2005). The Produceras Composer: Shaping the Sounds of Popular Music. Cambridge: MIT Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.