ОСОБЛИВОСТІ АРАНЖУВАННЯ КОМПОЗИЦІЙ З РЕПЕРТУАРУ A CAPELLA ГУРТУ PENTATONIX
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.162748Ключові слова:
а capella, "Pentatonix", аранжування, пісня, гурт.Анотація
Мета дослідження пов’язана з аналізом особливостей аранжування композицій з репертуару а capella колективу "Pentatonix", для якого притаманний власний стиль, проявом якого є створення інтерпретаційних твор-чо перероблених версій відомих хітів. Методологія дослідження полягає у використанні аналітичного та компа-ративного підходів щодо виявлення специфіки аранжувань гурту. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українському музикознавстві здійснюється звернення до аналізу діяльності відомого американського a capella гурту "Pentatonix" та робиться спроба виявити причини популярності колективу, які полягають у наявності творчо-го підходу у створенні інтерпретаційної версії пісні при її аранжуванні. Висновки. Гурт "Pentatonix" є колективом, що демонструє в своїй практичній діяльності високий рівень професійної майстерності. Характерною ознакою стилю колективу є створення цікавих інтерпретацій відомих хітів, що проявляється у поєднанні оригінальної версії пісні та власного авторського матеріалу. Подібний підхід доповнюється якісним та вправним інтонуванням, майс-терним володінням голосовим апаратом та відчуттям узгодженості ансамблю. Прорахована драматургія компо-зицій, які зазвичай виходять за межі куплетної форми, сприяють створенню форми другого плану.
Посилання
Дрожжина Н. Музыкальное искусство эстрады как социокультурный феномен / Н. Дрожжина // Вісник ХДАДМ. – №15. – Харків, 2008. –С.41-49.
Коллиер Д. Становление джаза / Джеймс Коллиер. – М.: Радуга, 1984. – 424с.
Конен В. Дж. Третий пласт: Новые массовые жанры в музыке XX века / В. Дж. Конен. – М.: Музыка, 1994. -160с.
Конен В. Пути американской музики. Изд. 3-е, перераб. / В.Конен. – М.: Музыка, 1977. – 448с.
Pease T. Jazz Composition: Theory and Practice / Ted Pease. – Berklee College of Music, 2003. – 237p.
Pentatonix [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://a-cappella.ru/articles/66453.
Takahashi T. Non that innocent: gender and sexuality in millennial pop music at the turn of the twenty-first century. A thesis submitted for the degree of Master of Arts. – University of Hawaii at Mānoa, 2014. – 183p.
Drozhzhina, N. (2008). Musical variety art as a sociocultural phenomenon, Bulletin of KhSADA, 15, 41-49 [in Russian].
Collier, J. (1984). Becoming a jazz. Moscow: Radyga [in Russian].
Konen,V.(1994). Thirdlayer: New massgen resin the music of the XXcentury.Moscow:Musika [in Russian].
Konen, V. (1977). Ways of American music. Moscow: Musika [in Russian].
Pease, T. (2003). Jazz Composition: Theory and Practice. Berklee College of Music [in English].
Pentatonix. (7.04.2014). Retrieved from: http://a-cappella.ru/articles/66453 [in Russian].
Takahashi, T. (2014). Non that innocent: gender and sexuality in millennial pop music at the turn of the twenty-first century. A thesis submitted for the degree of Master of Arts. University of Hawaii at Mānoa [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
