ОСОБЛИВОСТІ АРАНЖУВАННЯ КОМПОЗИЦІЙ З РЕПЕРТУАРУ A CAPELLA ГУРТУ PENTATONIX
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.162748Ключові слова:
а capella, "Pentatonix", аранжування, пісня, гурт.Анотація
Мета дослідження пов’язана з аналізом особливостей аранжування композицій з репертуару а capella колективу "Pentatonix", для якого притаманний власний стиль, проявом якого є створення інтерпретаційних твор-чо перероблених версій відомих хітів. Методологія дослідження полягає у використанні аналітичного та компа-ративного підходів щодо виявлення специфіки аранжувань гурту. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українському музикознавстві здійснюється звернення до аналізу діяльності відомого американського a capella гурту "Pentatonix" та робиться спроба виявити причини популярності колективу, які полягають у наявності творчо-го підходу у створенні інтерпретаційної версії пісні при її аранжуванні. Висновки. Гурт "Pentatonix" є колективом, що демонструє в своїй практичній діяльності високий рівень професійної майстерності. Характерною ознакою стилю колективу є створення цікавих інтерпретацій відомих хітів, що проявляється у поєднанні оригінальної версії пісні та власного авторського матеріалу. Подібний підхід доповнюється якісним та вправним інтонуванням, майс-терним володінням голосовим апаратом та відчуттям узгодженості ансамблю. Прорахована драматургія компо-зицій, які зазвичай виходять за межі куплетної форми, сприяють створенню форми другого плану.
Посилання
Дрожжина Н. Музыкальное искусство эстрады как социокультурный феномен / Н. Дрожжина // Вісник ХДАДМ. – №15. – Харків, 2008. –С.41-49.
Коллиер Д. Становление джаза / Джеймс Коллиер. – М.: Радуга, 1984. – 424с.
Конен В. Дж. Третий пласт: Новые массовые жанры в музыке XX века / В. Дж. Конен. – М.: Музыка, 1994. -160с.
Конен В. Пути американской музики. Изд. 3-е, перераб. / В.Конен. – М.: Музыка, 1977. – 448с.
Pease T. Jazz Composition: Theory and Practice / Ted Pease. – Berklee College of Music, 2003. – 237p.
Pentatonix [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://a-cappella.ru/articles/66453.
Takahashi T. Non that innocent: gender and sexuality in millennial pop music at the turn of the twenty-first century. A thesis submitted for the degree of Master of Arts. – University of Hawaii at Mānoa, 2014. – 183p.
Drozhzhina, N. (2008). Musical variety art as a sociocultural phenomenon, Bulletin of KhSADA, 15, 41-49 [in Russian].
Collier, J. (1984). Becoming a jazz. Moscow: Radyga [in Russian].
Konen,V.(1994). Thirdlayer: New massgen resin the music of the XXcentury.Moscow:Musika [in Russian].
Konen, V. (1977). Ways of American music. Moscow: Musika [in Russian].
Pease, T. (2003). Jazz Composition: Theory and Practice. Berklee College of Music [in English].
Pentatonix. (7.04.2014). Retrieved from: http://a-cappella.ru/articles/66453 [in Russian].
Takahashi, T. (2014). Non that innocent: gender and sexuality in millennial pop music at the turn of the twenty-first century. A thesis submitted for the degree of Master of Arts. University of Hawaii at Mānoa [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.