Альтернативна модель тоталітарного суспільства (на прикладі «Книги Скейту» Лі Брекет)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166535Ключові слова:
антиутопія, наукова фантастика, тоталітаризм, Лі БрекетАнотація
Мета дослідження – вийти за межі кордонів жанру антиутопії та дослідити зображення дистопічної соціальної системи в творі наукової фантастики. Основними методами є герменевтика та компаративний аналіз. Наукова новизна. Вперше твір Лі Брекет досліджується в якості зразка соціологічного та культурологічного моделювання зі значним прогностичним потенціалом. Висновки. В «Сазі про Скейт» Л. Брекет зображено не звичайний для антиутопії «острівний» соціум, а цілу планету, що передбачає принципово новий рівень складності. Авторка демонструє, як зміни в навколишньому середовищі впливають на різні взаємопов’язані суспільства. Таке моделювання цивілізації, яка знаходиться «під тиском» може розглядатися як імпліцитно-культурологічне дослідження політичної, соціальної та культурної динаміки. Важлива етична тема стосується деградації найкращих ідеологічних принципів, якщо вони більше не відповідають реальності, яка змінилася. Образ суспільства, в якому соціальні програми формують значний прошарок людей, які ніколи не працювали, передбачає одну з проблем сучасної цивілізації. Практично в усіх зображених в творі соціальних групах розвивається така захисна реакція на кризу як пошуки забуття. Брекет показує різні варіанти втечі від нестерпного знання про неминучу катастрофу: гедоністичні спроби «жити однією хвилиною», тоталітарні релігії тощо. Навіть така інтелектуальна діяльність як вивчення історії може перетворитися в нав’язливе занурення у минуле як засіб втечі від теперішнього та майбутнього. Таким чином, «Книга Скейту» може розглядатися як попередження про те, до чого можуть привести деякі тенденції, властиві сучасній (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) цивілізації, що відрізняє її від багатьох антиутопій, чий футуристичний антураж маскує схильність описувати вже добре відомі соціальні вади, причому у формах, властивих скоріше першій половині ХХ ст., ніж нашим дням.
Посилання
Войтина Н. М. До проблеми визначення жанру утопії та антиутопії. Волинь філологічна: текст і контекст. : Зб. наук. пр. Вип. 6: У 2-х ч. Ч. ІІ. Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. С. 33 – 39.
Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період. К. : Факт, 2009. 156 с.
Мартынов Д. К рассмотрению семантической эволюции понятия «утопия». Вопросы философии. 2009. № 5. С. 162-171.
Приходько А. М. Жанр "фэнтези" в литературе Великобритании проблема утопического мышления : дис. ... канд. филол. наук : 10.01 03. М., 2001. 199 с.
Шадурский М.И. Литературная утопия от Мора до Хаксли: Проблемы жанровой поэтики и семиосферы. Обретение острова. М.: Изд-во ЛКИ, 2007. 160 с.
Brackett L. The Book of Skaith. New York: Nelson Doubleday, 1976. 468 p.
Voityna N. (2008). About the problem of defining the genre of Utopia and Anti-utopia. The Philological Volyn’. Lutsk: Vezha [in Ukrainian].
Zabuzhko O. (2009) The Philosophy of Ukrainian National Idea in European Context: Franko’s Period. Kyiv: Fact [in Ukrainian].
Martynov D. (2009). On the Semantical Evolution of the Notion of Utopi. Problems of Philosophy [in Russian].
Prykhodko A. (2001). The Genre of Fantasy in the British Literature: the Problem of Utopic Thinking. Candidate’s thesis. Moscow: MGOPU [in Russian]
Shadurskiy M. (2007) Literary Utopia from More to Huxley: The Problems of the Genre Poetics and Semiosphere. Moscow: LKI Press [in Russian].
Brackett L. The Book of Skaith. New York: Nelson Doubleday, 1976 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.