Альтернативна модель тоталітарного суспільства (на прикладі «Книги Скейту» Лі Брекет)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166535Ключові слова:
антиутопія, наукова фантастика, тоталітаризм, Лі БрекетАнотація
Мета дослідження – вийти за межі кордонів жанру антиутопії та дослідити зображення дистопічної соціальної системи в творі наукової фантастики. Основними методами є герменевтика та компаративний аналіз. Наукова новизна. Вперше твір Лі Брекет досліджується в якості зразка соціологічного та культурологічного моделювання зі значним прогностичним потенціалом. Висновки. В «Сазі про Скейт» Л. Брекет зображено не звичайний для антиутопії «острівний» соціум, а цілу планету, що передбачає принципово новий рівень складності. Авторка демонструє, як зміни в навколишньому середовищі впливають на різні взаємопов’язані суспільства. Таке моделювання цивілізації, яка знаходиться «під тиском» може розглядатися як імпліцитно-культурологічне дослідження політичної, соціальної та культурної динаміки. Важлива етична тема стосується деградації найкращих ідеологічних принципів, якщо вони більше не відповідають реальності, яка змінилася. Образ суспільства, в якому соціальні програми формують значний прошарок людей, які ніколи не працювали, передбачає одну з проблем сучасної цивілізації. Практично в усіх зображених в творі соціальних групах розвивається така захисна реакція на кризу як пошуки забуття. Брекет показує різні варіанти втечі від нестерпного знання про неминучу катастрофу: гедоністичні спроби «жити однією хвилиною», тоталітарні релігії тощо. Навіть така інтелектуальна діяльність як вивчення історії може перетворитися в нав’язливе занурення у минуле як засіб втечі від теперішнього та майбутнього. Таким чином, «Книга Скейту» може розглядатися як попередження про те, до чого можуть привести деякі тенденції, властиві сучасній (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) цивілізації, що відрізняє її від багатьох антиутопій, чий футуристичний антураж маскує схильність описувати вже добре відомі соціальні вади, причому у формах, властивих скоріше першій половині ХХ ст., ніж нашим дням.
Посилання
Войтина Н. М. До проблеми визначення жанру утопії та антиутопії. Волинь філологічна: текст і контекст. : Зб. наук. пр. Вип. 6: У 2-х ч. Ч. ІІ. Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. С. 33 – 39.
Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період. К. : Факт, 2009. 156 с.
Мартынов Д. К рассмотрению семантической эволюции понятия «утопия». Вопросы философии. 2009. № 5. С. 162-171.
Приходько А. М. Жанр "фэнтези" в литературе Великобритании проблема утопического мышления : дис. ... канд. филол. наук : 10.01 03. М., 2001. 199 с.
Шадурский М.И. Литературная утопия от Мора до Хаксли: Проблемы жанровой поэтики и семиосферы. Обретение острова. М.: Изд-во ЛКИ, 2007. 160 с.
Brackett L. The Book of Skaith. New York: Nelson Doubleday, 1976. 468 p.
Voityna N. (2008). About the problem of defining the genre of Utopia and Anti-utopia. The Philological Volyn’. Lutsk: Vezha [in Ukrainian].
Zabuzhko O. (2009) The Philosophy of Ukrainian National Idea in European Context: Franko’s Period. Kyiv: Fact [in Ukrainian].
Martynov D. (2009). On the Semantical Evolution of the Notion of Utopi. Problems of Philosophy [in Russian].
Prykhodko A. (2001). The Genre of Fantasy in the British Literature: the Problem of Utopic Thinking. Candidate’s thesis. Moscow: MGOPU [in Russian]
Shadurskiy M. (2007) Literary Utopia from More to Huxley: The Problems of the Genre Poetics and Semiosphere. Moscow: LKI Press [in Russian].
Brackett L. The Book of Skaith. New York: Nelson Doubleday, 1976 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.