ЕВОЛЮЦІЯ КИЇВСЬКОЇ ВОКАЛЬНОЇ ШКОЛИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ: ПРОБЛЕМИ І ТВОРЧІ ЗДОБУТКИ

Автор(и)

  • Pavlo Pokhodzei Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.167192

Ключові слова:

провідні оперні співаки, оперний театр, оперна школа, оперні традиції, Оперна студія НМАУ ім.П. І. Чайковського.

Анотація

Мета роботи – простежити на історичних фактах як розвивалась київська оперна школа протягом другої половини ХХ століття, яку роль у цьому процесі відігравала Оперна студія, адже для цього періоду, попри радянську заангажованість, характерним був активний її розвиток. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного, історичного та мистецтвознавчого методів дослідження для визначення шляхів розвитку київської оперної школи зазначеного періоду. Дослідження спирається на практичний досвід фахівців у галузі музично-театрального мистецтва. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі методів поширення на навчальний процес НМАУ імені П. І. Чайковського набутих традицій і досвіду багатьох поколінь провідних оперних співаків, що формували національну вокально-виконавську школу. Висновки. У результаті проведеного дослідження встановлено, що історія функціонування кафедри сольного співу Академії свідчить про традицію залучати до викладацької роботи, як правило, найбільш талановитих та досвідчених співаків-акторів, які у своєму творчому спадку мають не менше 25-30 років роботи на професійній оперній сцені, набули виконавського досвіду (через навчання, стажування або гастролі в Італії, Франції, Німеччині тощо), здобули визнання на рівні держави та за її межами і стали беззаперечними носіями школи своїх педагогів. Такий висновок стосується як засновників кафедри, так і наступних поколінь викладачів.

Біографія автора

Pavlo Pokhodzei, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

науковий співробітник відділу
науково-координаційної діяльності та інформації Національної академії мистецтв України,
викладач кафедри загального та спеціалізованого фортепіано

Посилання

Антонюк В. Г. Педагогічний подвиг Миколи Кондратюка / В. Г. Антонюк // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2013. № 4. С. 87.

Кушнір Л. Анатолій Мокренко: я довго шукав себе в житті // Україна молода. 2010. 12 листопада. С. 6-7.

Мокренко А. Одкровення // Рад. Жінка. 1975. № 10.

Рябець О. Знайти себе // День. 2008. 29 лютого. № 38.

Швачко Т. Співачка й актриса від Бога // Музика. 2011. № 3. С. 28-33.

Швачко Т. Віолетта — любов моя // Музика. 1994. № 2.

Український інститут національної пам’яті URL: http://www.memory.gov.ua /news/nezlamni-evgeniya-miroshnichenko-ta-ivan-svitlichnii (дата звернення: 13.10.2018).

Antonjuk V. Gh. (2013). Pedagogical feat of Mykola Kondratjuk. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho 4, 87 [in Ukrainian].

Kushnir L. (2010). Anatolij Mokrenko: I have been looking for myself in my life for a long time. Ukrajina moloda [in Ukrainian].

Mokrenko A. (1957). Revelation. Radjansjka Zhinka 10 [in Ukrainian].

Rjabecj O. (2008). Find yourself. Denj. 38 [in Ukrainian].

Shvachko T. (2011). The singer and actress from God. Muzyka 3, 28-33 [in Ukrainian].

Shvachko T. (1994). Violetta is my love. Muzyka 2 [in Ukrainian].

Ukrainian Institute of National Remembrance. Retrieved from http: // www.memory.gov.ua /news/nezlamni-evgeniya-miroshnichenko-ta-ivan-svitlichnii [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-22

Номер

№ 1 (2019)

Розділ

Мистецтвознавство

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.