ЕВОЛЮЦІЯ КИЇВСЬКОЇ ВОКАЛЬНОЇ ШКОЛИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ: ПРОБЛЕМИ І ТВОРЧІ ЗДОБУТКИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.167192Ключові слова:
провідні оперні співаки, оперний театр, оперна школа, оперні традиції, Оперна студія НМАУ ім.П. І. Чайковського.Анотація
Мета роботи – простежити на історичних фактах як розвивалась київська оперна школа протягом другої половини ХХ століття, яку роль у цьому процесі відігравала Оперна студія, адже для цього періоду, попри радянську заангажованість, характерним був активний її розвиток. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного, історичного та мистецтвознавчого методів дослідження для визначення шляхів розвитку київської оперної школи зазначеного періоду. Дослідження спирається на практичний досвід фахівців у галузі музично-театрального мистецтва. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі методів поширення на навчальний процес НМАУ імені П. І. Чайковського набутих традицій і досвіду багатьох поколінь провідних оперних співаків, що формували національну вокально-виконавську школу. Висновки. У результаті проведеного дослідження встановлено, що історія функціонування кафедри сольного співу Академії свідчить про традицію залучати до викладацької роботи, як правило, найбільш талановитих та досвідчених співаків-акторів, які у своєму творчому спадку мають не менше 25-30 років роботи на професійній оперній сцені, набули виконавського досвіду (через навчання, стажування або гастролі в Італії, Франції, Німеччині тощо), здобули визнання на рівні держави та за її межами і стали беззаперечними носіями школи своїх педагогів. Такий висновок стосується як засновників кафедри, так і наступних поколінь викладачів.
Посилання
Антонюк В. Г. Педагогічний подвиг Миколи Кондратюка / В. Г. Антонюк // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2013. № 4. С. 87.
Кушнір Л. Анатолій Мокренко: я довго шукав себе в житті // Україна молода. 2010. 12 листопада. С. 6-7.
Мокренко А. Одкровення // Рад. Жінка. 1975. № 10.
Рябець О. Знайти себе // День. 2008. 29 лютого. № 38.
Швачко Т. Співачка й актриса від Бога // Музика. 2011. № 3. С. 28-33.
Швачко Т. Віолетта — любов моя // Музика. 1994. № 2.
Український інститут національної пам’яті URL: http://www.memory.gov.ua /news/nezlamni-evgeniya-miroshnichenko-ta-ivan-svitlichnii (дата звернення: 13.10.2018).
Antonjuk V. Gh. (2013). Pedagogical feat of Mykola Kondratjuk. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho 4, 87 [in Ukrainian].
Kushnir L. (2010). Anatolij Mokrenko: I have been looking for myself in my life for a long time. Ukrajina moloda [in Ukrainian].
Mokrenko A. (1957). Revelation. Radjansjka Zhinka 10 [in Ukrainian].
Rjabecj O. (2008). Find yourself. Denj. 38 [in Ukrainian].
Shvachko T. (2011). The singer and actress from God. Muzyka 3, 28-33 [in Ukrainian].
Shvachko T. (1994). Violetta is my love. Muzyka 2 [in Ukrainian].
Ukrainian Institute of National Remembrance. Retrieved from http: // www.memory.gov.ua /news/nezlamni-evgeniya-miroshnichenko-ta-ivan-svitlichnii [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
