КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКА ТРАДИЦІЯ ЯК ЕПІЦЕНТР НАЦІОНАЛЬНИХ ХРИСТИЯНСЬКИХ УСТАНОВОК БОЛГАРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177780Ключові слова:
давньохристиянська традиція, глаголиця-кирилиця, святі Кирило та Мефодій, ірландська релігійна традиція, ісон-бурдон.Анотація
Мета роботи – розгляд церковно-просвітницької діяльності Кирила та Мефодія та визначення установчих позицій лідерства болгарської нації у слов'янському ареалі в освоєнні основ Православ'я. Методологічною основою роботи виступає інтонаційна концепція музики, яка представлена послідовником Б. Асаф’єва в Україні І. Ляшевським [7]. Також теоретичні розробки болгарських дослідників П. Ангелова, Г. Бакалова, Р. Грудєва [1; 4], які висвітлювали невід’ємність національного від церковного в художній сфері. Наукова новизна – оригінальність ракурсу розгляду релігійного просвітництва в узагальнених відомостях з історії мистецтва Болгарії. Висновки. Солунські брати в своїй діяльності опиралися на ідеї раннього Християнства, яке не знало конфесійного розділу і допускало широку віротерпимість до різних течій всередині Християнства. Для болгарської державності та Православ’я виявилися особливо перспективними дві лінії Кирилівської релігійної установки – інтелектуалізм місіонерства та шанування мучеництва, подвигу в ім'я Віри. Адже вражає в болгарській історії виражений патріотичний бойовий настрій православних монастирів, які виявлялися бойовими форпостами в антитурецькому супротиву нації. Ця патріотична ідея чернечого Служіння була доктриною державних устоїв Болгарського Православ’я.
Посилання
Ангелов П., Бакалов Г. История на България. София: Булвест, 2000. 511 с.
Бусева-Давыдова И. ИскусствоВизантийского мира // Энциклопедия для детей; гл. ред. М. Аксенова. М.: Аванта, 1997. Т. 7 (Ч. 1). С. 170 – 219.
Введениехристианства на Руси / Институтфилософии АН СССР; отв. ред. А. Д. Сухов. – М.: Мысль, 1987. – 302 с.
Грудев Р. БългарскатоЕвангилие. София: Галактика, 1988. 102 с.
Кирилл и Мефодий. ЭнциклопедияКругосвет (Универсальнаянаучно-популярная онлайн-энциклопедия) URL: www.krugosvet.ru/node/35197
Лосев А. Философия, мифология, культура. М.: Издат. полит. лит., 1991. 524 с. 7.
Ляшевский С. ИсторияХристианства в Земле Русской с І по ХІ век. М.: ФАИРПРЕСС, 2002. 320 с.
Табов Й. Когда хрестилась Киевская Русь? С.-П.: Нева, ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2003. 416с.
Angelov, P., Bakalov, G. (2000). Theh istory of Bulgaria. Sofia: Bulvest [in Bulgarian].
Buseva-Davydova, I. (1997). Artof the Byzantine world. Encyclopedia from children. Avanta. Vol. 7, 1, 170 – 219 [in Russian].
Sukhov, A. D. (Eds.). (1987). Introduction of Christianityin the Rus. Moscow: Mysl’ [in Russian].
Grudev, R. (1998). Bulgarian Gospel. Sofia: Galaxy [inBulgarian].
Cyriland Methodius. Encyclopedia Kruhosvet (Universals cientific populyarnaya online Encyclopedia) Retrieved from: www.krugosvet.ru/node/35197 [in Russian].
Losev, A. (1991). Philosophy, Mythology, Сulture. Moscow: Publishing political literature [inRussian].
Lyashevskyy, S. (2002). History of Christianityin the Russian land with I the XI centuries. Moscow: FAIRPRESS [in Russian].
Tabov, J. (2003). When Kievan Ruswas baptized? Saint Petersburg: Neva, Olma-Press Education [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.