КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКА ТРАДИЦІЯ ЯК ЕПІЦЕНТР НАЦІОНАЛЬНИХ ХРИСТИЯНСЬКИХ УСТАНОВОК БОЛГАРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177780Ключові слова:
давньохристиянська традиція, глаголиця-кирилиця, святі Кирило та Мефодій, ірландська релігійна традиція, ісон-бурдон.Анотація
Мета роботи – розгляд церковно-просвітницької діяльності Кирила та Мефодія та визначення установчих позицій лідерства болгарської нації у слов'янському ареалі в освоєнні основ Православ'я. Методологічною основою роботи виступає інтонаційна концепція музики, яка представлена послідовником Б. Асаф’єва в Україні І. Ляшевським [7]. Також теоретичні розробки болгарських дослідників П. Ангелова, Г. Бакалова, Р. Грудєва [1; 4], які висвітлювали невід’ємність національного від церковного в художній сфері. Наукова новизна – оригінальність ракурсу розгляду релігійного просвітництва в узагальнених відомостях з історії мистецтва Болгарії. Висновки. Солунські брати в своїй діяльності опиралися на ідеї раннього Християнства, яке не знало конфесійного розділу і допускало широку віротерпимість до різних течій всередині Християнства. Для болгарської державності та Православ’я виявилися особливо перспективними дві лінії Кирилівської релігійної установки – інтелектуалізм місіонерства та шанування мучеництва, подвигу в ім'я Віри. Адже вражає в болгарській історії виражений патріотичний бойовий настрій православних монастирів, які виявлялися бойовими форпостами в антитурецькому супротиву нації. Ця патріотична ідея чернечого Служіння була доктриною державних устоїв Болгарського Православ’я.
Посилання
Ангелов П., Бакалов Г. История на България. София: Булвест, 2000. 511 с.
Бусева-Давыдова И. ИскусствоВизантийского мира // Энциклопедия для детей; гл. ред. М. Аксенова. М.: Аванта, 1997. Т. 7 (Ч. 1). С. 170 – 219.
Введениехристианства на Руси / Институтфилософии АН СССР; отв. ред. А. Д. Сухов. – М.: Мысль, 1987. – 302 с.
Грудев Р. БългарскатоЕвангилие. София: Галактика, 1988. 102 с.
Кирилл и Мефодий. ЭнциклопедияКругосвет (Универсальнаянаучно-популярная онлайн-энциклопедия) URL: www.krugosvet.ru/node/35197
Лосев А. Философия, мифология, культура. М.: Издат. полит. лит., 1991. 524 с. 7.
Ляшевский С. ИсторияХристианства в Земле Русской с І по ХІ век. М.: ФАИРПРЕСС, 2002. 320 с.
Табов Й. Когда хрестилась Киевская Русь? С.-П.: Нева, ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2003. 416с.
Angelov, P., Bakalov, G. (2000). Theh istory of Bulgaria. Sofia: Bulvest [in Bulgarian].
Buseva-Davydova, I. (1997). Artof the Byzantine world. Encyclopedia from children. Avanta. Vol. 7, 1, 170 – 219 [in Russian].
Sukhov, A. D. (Eds.). (1987). Introduction of Christianityin the Rus. Moscow: Mysl’ [in Russian].
Grudev, R. (1998). Bulgarian Gospel. Sofia: Galaxy [inBulgarian].
Cyriland Methodius. Encyclopedia Kruhosvet (Universals cientific populyarnaya online Encyclopedia) Retrieved from: www.krugosvet.ru/node/35197 [in Russian].
Losev, A. (1991). Philosophy, Mythology, Сulture. Moscow: Publishing political literature [inRussian].
Lyashevskyy, S. (2002). History of Christianityin the Russian land with I the XI centuries. Moscow: FAIRPRESS [in Russian].
Tabov, J. (2003). When Kievan Ruswas baptized? Saint Petersburg: Neva, Olma-Press Education [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.