КОНЦЕПТ «МИСТЕЦЬКИЙ ПАТЕРН ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ»
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2019.191340Анотація
Мета роботи. Провести ґрунтовний аналіз концепту «мистецький патерн художнього музею» та запропо- нувати власну трактовку даного визначення. Довести, що внаслідок сприйняття сучасного музею вже не тільки як зберігача минулого, але і як творця майбутнього, як центру актуальної інформації та активної комунікації, виникає потреба в нових формах організації музейної діяльності і всього музейного та навколомузейного простору, і особ- ливе значення при цьому набуває образ, архітектура музейної будівлі — музейна будівля має бути твором мис- тецтва. Методологія дослідження проявляється у міждисциплінарності та ґрунтується на системі загальнонауко- вих та спеціальних методах, що, в свою чергу, відображають системний метод, культурологічний та мистецтвознавчий підходи до вивчення музейної форми, інформаційний та фрактальний підхід, термінологічний аналіз. Наукова новизна полягає у тому, що вперше запропоновано та сформульовано визначення концепту
«мистецький патерн художнього музею». Доведено, що сучасний художній музей не тільки репрезентує сучасне і традиційне мистецтво, а і сама споруда музею являє собою твір мистецтва, дизайну; спостерігається значне ро- зширення музейного та культурного простору. Висновки. Художній музей позиціоновано як мистецький амбіва- лентний патерн. Доведено, що архітектура виконує не тільки функцію інструменту загальнокультурної комунікації, а і внутрішньої комунікації музею, оскільки архітектурно-дизайнерське вирішення його екстер‘єру та навколому- зейний простір задають параметри сприйняття, алгоритми поведінки в усьому музейному просторі, занурюють відвідувача у світ художньої культури.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.