ПОЕТИКА ВОКАЛЬНОГО ЦИКЛУ П. ХІНДЕМІТА «ЖИТІЄ МАРІЇ» В РУСЛІ ДУХОВНИХ І СТИЛЬОВИХ ШУКАНЬ НІМЕЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ І МУЗИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Мета роботи – виявлення поетико-інтонаційної унікальності циклу П. Хіндеміта «Житіє Марії» в контексті релігійно-естетичних настанов творчості композитора та духовно-стильової специфіки німецької культури першої половини ХХ ст. Методологія роботи спирається на культурно-історичний підхід у музикознавстві, успадкований від Б. Асаф’єва та його послідовників,  а також на міждисциплінарний, етимологічний та історико-культурологічний підходи. Наукова новизна роботи визначена тим, що названий цикл П. Хіндеміта вперше розглядається в українському музикознавстві і культурознавстві в ракурсі не тільки духовно-творчої позиції композитора, але й еволюційних шляхів вокального циклу в німецькій культурно-історичній і музичній традиції XIX-XX століть. Висновки.  Для П. Хіндеміта поява циклу «Житіє Марії» пов’язана не тільки з переходом на позиції неокласицизму, але і з інтересом до специфіки так званої «нової духовності» або «нової релігійності», суттєвої для культури всього ХХ ст. Для циклу показовий жанровий синтез, що зближає його з монооперою і німецькою духовною кантатою. Даний твір також характеризується рівноправністю вокальної та інструментальної партій як складових єдиного поліфонічного цілого на рівні «контрапунктичної єдності». Поліфонізм як визначальна фактурно-стильова якість циклу «Житіє Марії» проявляється в широкому використанні basso ostinato, фугато, канонів, прийомів контрастної поліфонії, що демонструють домінування лінеарного принципу та визначають неокласичну стильову спрямованість даного твору. Остання виявляється також через риторико-семантичні аспекти барокових форм і символіко-алегоричне тлумачення тональностей.