ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ ЯК ОБ'ЄКТ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191740Ключові слова:
природоохоронні території, культура, соціокультурний простір, соціокультурна діяльність, право, особистість, суспільство.Анотація
Мета статті полягає у висвітленні природоохоронних територій як об’єктів соціокультурного простору в контексті функціонування, розвитку і саморозвитку системи формування духовного потенціалу особистості та українського суспільства. Методологія дослідження становить загальнонаукові теоретичні методи аналізу, синтезу та абстрагування, що дозволило простежити формування та розвиток соціокультурного простору природоохоронних територій, який відбувається на тлі корінних перетворень у всіх сферах життя української держави. Наукова новизна роботи полягає у розширенні знань про соціокультурний простір, статус та нормативно-правове забезпечення природоохоронних територій, їх види (типи) з точки зору системного підходу, маючи на увазі, що в його межах реалізується соціокультурна діяльність. Окреслено основні тенденції розвитку природоохоронних територій як закладу культури в Україні в сучасному суспільстві. Висновки. У результаті дослідження встановлено, що природоохоронні території в Україні є об’єктом і предметом вивчення багатьох конкретних наук таких як екологія, право, географія, біологія, економіка, педагогіка, які не стали виключенням. Природоохоронні території є феноменом загальнолюдської культури, одним із елементів самореалізації людини, мотивацією людської поведінки – віковічне прагнення до особистісного «освоєння» світу, забезпечення потреб у відпочинку і розвагах. Природоохоронні території є також елементами культурного, духовного, морального, естетичного обслуговування особистості та населення, це пояснюється посиленням дії інтеграційних культурних процесів, які є могутнім фактором розв’язання глобальних проблем людства та особливостей включення особистості в культуру.Посилання
Корецька А. І. Соціальноосвітні чинники формування духовності особистості в сучасному українському суспільстві // Автореф. дис. канд. філософ. наук: 09.00.03. АПН України. Інт. вищ. освіти. К., 2003. 19 с.
Петрова І. В. Дозвілля в зарубіжних країнах / І. В. Петрова. К.: Кондор, 2005. 408 с.
Природоохоронні території України. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8
Про охорону навколишнього природного середовища. Закон України від 25.06.1991 р. №1264-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12
Любченко О.М. Парк в контексті дозвіллєво-розважальних парадигм європейської культури : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата культурології : спец. 26.00.01 «Теорія та історія культури». К., 2011. 21 с.
Моль А. Социодинамика культуры: [пер. с фр. ] / Под ред. Б.В. Бирюковой. М. : Наука, 1973. – 410 с.
Соколов А. В. Феномен социокультурной деятельности : монография / А. В. Соколов. СПб., 2003. С. 19.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.