ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ ЯК ОБ'ЄКТ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ

Анотація

Мета статті полягає у висвітленні природоохоронних територій як об’єктів соціокультурного простору в контексті функціонування, розвитку і саморозвитку системи формування духовного потенціалу особистості та українського суспільства. Методологія дослідження становить загальнонаукові теоретичні методи аналізу, синтезу та абстрагування, що дозволило простежити формування та розвиток соціокультурного простору природоохоронних територій, який відбувається на тлі корінних перетворень у всіх сферах життя української держави. Наукова новизна роботи полягає у розширенні знань про соціокультурний простір, статус та нормативно-правове забезпечення природоохоронних територій, їх види (типи) з точки зору системного підходу, маючи на увазі, що в його межах реалізується соціокультурна діяльність. Окреслено основні тенденції розвитку природоохоронних територій як закладу культури в Україні в сучасному суспільстві. Висновки. У результаті дослідження встановлено, що природоохоронні території в Україні є об’єктом і предметом вивчення багатьох конкретних наук таких як екологія, право, географія, біологія, економіка, педагогіка, які не стали виключенням. Природоохоронні території є феноменом загальнолюдської культури, одним із елементів самореалізації людини, мотивацією людської поведінки – віковічне прагнення до особистісного «освоєння» світу, забезпечення потреб у відпочинку і розвагах. Природоохоронні території є також елементами культурного, духовного, морального, естетичного обслуговування особистості та населення, це пояснюється посиленням дії інтеграційних культурних процесів, які є могутнім фактором розв’язання глобальних проблем людства та особливостей включення особистості в культуру.