ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ: ГОТЕЛЬНИЙ СЕРВІС
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191783Анотація
Мета дослідження – визначити ключові позиції удосконалення готельного сервісу в умовах інноваційного розвитку індустрії гостинності. Методологія дослідження. Теоретико-методологічне підґрунтя дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи наукового аналізу. Зокрема, методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції – для узагальнення теоретичних концепцій, які використовуються для оцінки управлінських процесів у готельній справі. Також було застосовано такі підходи: системний і комплексний – для характеристики інновацій у готельному сервісі та оцінки загального стану організаційно-економічного механізму управління підприємствами готельного господарства, тощо. Наукова новизна полягає в поглибленні науково-методологічних і практичних положень щодо інноваційних підходів, які використовуються в сучасній індустрії готельного господарства. Висновки. Інноваційна політика готельного підприємства – це сукупність принципів та заходів, спрямованих на вдосконалення основних процесів надання послуг із метою реалізації інноваційної стратегії. В епоху ринкових відносин, глобалізації, інтернету, інтернаціоналізації та розширення горизонтів чітко простежується безперервна боротьба за клієнтів. Досягти вагомих результатів у конкурентній боротьбі можна лише внаслідок впровадження ефективної політики готельного підприємства за умови його інноваційного розвитку, що передбачає розширення асортименту послуг, підвищення якості обслуговування, застосування провідних інноваційних технологій та використання новітніх методів управління готелем.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.