ФОЛЬКЛОРНА ТЕНДЕНЦІЯ ЯК ВИЯВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ У ТВОРЧОСТІ У. ДОЙЧИНОВИЧА (на прикладі «З землі опанака»)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191819Анотація
Метою даної статті є розкриття особливостей фольклорної тенденції як прояву національного стилю у творчості У. Дойчиновича. Методологія даної статті базується на єдності таких підходів як психологічний, музично--історичний, музикознавчий аналітичний, соціокультурний, жанрово-стильовий та виконавський. Наукова новизна визначається у тому, що з одного боку виявляються провідні риси генезису сербського гітарного мистецтва, з іншого боку – аналітичним шляхом розкриваються особливості фольклорної тенденції як прояву національного стилю у творчості У. Дойчиновича. Висновки. Для виявлення провідних підстав та естетичних принципів творчої індивідуальності Уроша Дойчиновича одним з найбільш важливих контекстуальних умов є виявлення концепції національного. Музикознавчий підхід до проблеми національного з однієї сторони апелює до тих фольклорних традицій, які дозволяють формувати уявлення про власний стиль в опорі на фольклорні джерела, з іншого боку – процес формування національної музичної традиції не може зводитися до однієї вихідної точки й носити односпрямований характер. Особливістю музичної мови добутків У. Дойчиновича є опора на принципи національної орієнтальної мелодики й унікальної метро-ритмічної структури, характерної для музично-інтонаційного комплексу народів балканських країн. Найчастіше, саме специфіка орнаментування формує інтонаційну мелодійну семантику й дозволяє визначити історичне походження досліджуваного пісенного матеріалу.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
