ПРО РОЗРІЗНЕННЯ ЗМІСТОВОЇ КОНФІГУРАЦІЇ ТА СТРУКТУРУ ІНТЕНЦІОНАЛЬНОСТІ

Анотація

Мета статті – визначення змістової конфігурації і структури інтенціональності на основі актуалізації факторів об’єктності, процесуальності та фундаментальної структури тетрактиди. Методологія дослідження передбачає використання методів: структурно-смислової визначеності (ґрунтується на визначених історичною практикою смислах, співвіднесених із певним числом; у статті – з тетрактидою), процесуально-структурного (сприяє визначенню змісту структурної динаміки), порівняльного (дає змогу виявити характерні й типологічні моменти в процесуальному бутті явищ). Наукова новизна. Уперше визначаються змістова конфігурація і структура інтенціональності (в контексті структурно-смислових параметрів тетрактиди). Висновки. Зважаючи на те, що (інтенціональне) буття явищ може перебувати на різному рівні розвитку, це вказує на недостатність аналізу інтенціональності в суб’єктно-об’єктній площині, або ж на основі бінарної структури. Корегування цієї позиції здійснено з урахуванням факторів об’єктності та процесуальності. Динаміку і структуру інтенціональності обумовлюють чотири щаблі формування, які визначені поняттями: ‟принципˮ, ‟становленняˮ, ‟означенняˮ, ‟спосіб існуванняˮ. Відкривається нова перспектива інтенціонального дослідження явищ, як і онтології інтенціональності загалом. Стає можливим досліджувати культурно-художні явища не тільки в площині фіксації зосередженості художнього матеріалу на певних смислах, що пов’язується з інтенціональністю, вибудовує суб’єктно-об’єктну перспективу аналізу та що є типовим для мистецтвознавчої науки, а й на основі четверної структури інтенціональності. Водночас можна говорити про спектральний (спектрально-інтенціональний) аналіз, тобто про дослідження культурно-художніх явищ на рівні їхнього принципу, становлення, означення, способу існування / способу звершеного буття та всього, що ці поняття на смисловому рівні передбачають і виражають.