ВПЛИВ ГРАФІЧНИХ ТЕХНІК НА РОЗВИТОК ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І ДИЗАЙНУ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2020.196563Ключові слова:
графічні техніки, естамп, образотворче мистецтво, дизайнАнотація
Мета роботи. Виконати мистецтвознавчий аналіз декількох графічних технік і їх впливу на розвиток образотворчого мистецтва і дизайну в Україні в ХХ ст. з позиції репрезентації і популяризації української культури, що дасть можливість показати перспективи графічних технік в мистецтві. Методологія дослідження полягає у застосуванні конкретно-історичного методу для аналізу впливу графічних технік і здобутків митців в популяризації українського мистецтва, а також використанні методу порівняльного аналізу і історико-культурного підходу, що сприятиме виявленню основних тенденцій розвитку графічних технік в творчості українських митців в світовому контексті. Наукова новизна полягає у спробі осмислення і виявлення основних тенденцій розвитку графічних технік в репрезентації української культури і творчості українських митців в ХХ ст., що зумовлено історичними, соціальними, культурними процесами. Висновки. Аналіз сутності і репрезентації графічних технік в творчості українських митців вказує на взаємозалежність давньої культурної спадщини і досягнень початку ХХ століття, що уможливлює вдосконалення графічних технік і має вплинути на розвиток образотворчого мистецтва і дизайну в Україні.Посилання
Лещинский А. А. Основы графики : учеб. пособие. Гродно : ГрГУ, 2003. 194 с.
Вовчок Г. М. Виховна функція ілюстрації дитячої книги. Видавничий дім «ТМ Меганом» : веб-сайт. URL :https://int-konf.org/ru/2013/suchasnist-nauka-chas-vzaemodiya-ta-vzaemovpliv-18-20-11-2013-r/610-vovchok-g-m-vikhovna-funktsiya-ilyustratsiji-dityachoji-knigi (дата звернення : 11.07.2019).
Аксенов Г.П. Эволюция художественно-образной выразительности графического дизайна в процес-се развития полиграфических средств. Человек и наука : Диссертации по гуманитарным наукам : веб-сайт. URL – http : //cheloveknauka.com/evolyutsiya-hudozhestvenno-obraznoy-vyrazitelnosti-graficheskogo-dizayna-v-protsesse-razvitiya-poligraficheskih-sredstv#ixzz5tNR6tE00 (дата звернення : 11.07.2019).
Мирошина М. Ю. Линогравюра: её виды в печатной графике. Молодой исследователь Дона, 2017. №3. С. 141–143
Фаворский В. А. Об искусстве, о книге, о гравюре : монография. М : Издательство «Книга», 1986. 240 с.
Монотипія. Графіка. Вільна енциклопедія Вікіпедія : веб-сайт. URL : https://uk.wikipedia.org/(Монотипія)_графіка (дата звернення : 11.07.2019).
Храмова-Баранова О.Л., Куколь С.Є. Становлення і розвиток монотипії як засобу графічної вираз-ності у мистецтві. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв : Зб. наук. праць. Харків : ХДАДМ, 2016. № 6. С.37-41.
Елизавета Кругликова. Международный фестиваль монотипии : веб-сайт. URL : http://www.shedevr.com.ua/?author=k/kruglikova (дата звернення : 11.07.2019).
Тарханов Михайло Михайлович. Вільна енциклопедія Вікіпедія : веб-сайт. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/Тарханов_Михайло_Михайлович (дата звернення : 11.07.2019).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.