Генералізація мистецтв: поезія і ілюстрація
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2020.220090Ключові слова:
витвір мистецтва, ілюстрація, поетичний текст, функціональний підхід, узагальнення, сприйняття.Анотація
Метою статті є визначення концепції комплексного сприйняття поетичного тексту та ілюстрацій до нього шляхом узагальнення цих двох форм мистецтва. Методологія ґрунтується на функціональному підході до сприйняття вербального та невербального тексту. Наукова новизна роботи полягає у дослідженні процесу сприйняття тексту через розуміння синтезу двох форм мистецтва, поетичного тексту та ілюстрації, що доводить ідею їх подвійної природи. В основу запровадженої типологія поетичного творів з базовим параметром «антитеза», яку подано в кореляції із розробленою класифікацією форм ілюстрацій, покладено співвідношення проективного й концептуального принципів відображення дійсності у вербальному та невербальному текстах, ступень експліцитності оцінок. Висновки. Співвідношення типів поетичного тексту із формами ілюстрацій сприяє вдосконаленню методики роботи художника-ілюстратора. Результати наукового дослідження можуть також бути використані для з'ясування елементів, які породжують неоднозначність та невизначеність процесу сприйняття будь-якого твору мистецтва.
Посилання
Berns, M. (1990). Functional Approaches to Linguistics. In: M. Berns. Contexts of Competence. Topics in Language and Linguistics. Springer, Boston, MA Retrieved from https://doi.org/10.1007/978-1-4757-9838-8_1 [in English].
Jacobs, A. (2015). Neurocognitive poetics: methods and models for investigating the neuronal and cognitive-affective bases of literature reception. Frontiers in Human Neuroscience, 9, 186. Retrieved from http://dx.doi.org/10.3389/fnhurn.2015.00186 [in English].
Halliday, M.A.K. (1990.) An Introduction to Functional grammar. London : Edward Arnold [in English].
Leder, H., Oeberst, A. & Augustin, D. (2004). A model of aesthetic appreciation aesthetic judgement. British Journal of Psychology, 95(4), 489–508. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1348/0007126042369811 [in English].
Vygotskiy, L. S. (1986). Psychology of art. Moscow : Iskusstvo [in Russian].
Hegel, G. (1999). Lectures on Aesthetics. (pp. 204). St. Petersburg : Nauka [in Russian].
Zalevskaya, A. A. (1981). On an integrated approach to the study of patterns of functioning of the human language mechanism. In A. A. Zalevskaya. Psycholinguistic studies in the field of vocabulary and phonetics. Kalinin [in Russian].
Surkov, A. A. (Ed.). (1966). Short literary encyclopedia. (Vol. 3), (pp. 657). Moscow: Sovetskaya entsiklopediya [in Russian].
Levitskiy, A. E. (2010). Functional approach in modern linguistics. Studia Linguistica. (Issue 4), (pp. 31–38). Kyiv: Kyiv: VPTs «Kyivskyi universytet» [in Russian].
Lіsіna, O. V. (1998). Comparative analysis of vocabulary of idiostyles by S. Yesenin and Imaginists. Extended abstract of candidate’s thesis. Kharkiv: KhDPU im. H. S. Skovorody [in Ukrainian].
Lotman, Yu. M. (1998). About art. St. Petersburg : «Iskusstvo — SPB» [in Russian].
Pravdin, M. N. (1991). Problem of abstract and concrete in thinking and language. Moscow : Vdokhnovenie [in Russian].
Sorokin, Yu. A. (1985). Psycholinguistic problems of perception and evaluation of the text. Moscow [in Russian].
Stepanchenko, I. I. (1991). Sergey Esenin’s poetic language (the lexicon analysis. Kharkiv: N. ed. [in Russian].
Shynkaruk, V. І. et al. (Eds.). Philosophical Encyclopedic Dictionary. Kyiv: Abris [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
