КРЕАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ РЕЖИСЕРІВ ЕСТРАДИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2020.220148Ключові слова:
креативний компонент, бакалавр, режисер, естрада, творче мислення, самоактуалізація, видовищне дійство, івент-індустрія.Анотація
Мета статті – комплексний аналіз головних особливостей та чинників креативного компонента як невід’ємної складової фахової підготовки майбутніх режисерів естради. Окреслити роль професійної креативної освіти у формуванні творчої особистості бакалаврів-режисерів естради, як майбутніх фахівців сучасної української івент-індустрії. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного, мистецтвознавчого, порівняльного й системного методів дослідження головних особливостей та чинників креативного компонента у підготовці майбутніх режисерів естради. Для досягнення визначеної мети і розв’язання поставлених завдань використано аналіз науково-методичних джерел, узагальнення науково-педагогічного досвіду з питань професійної підготовки майбутніх режисерів естради. Наукова новизна дослідження виявляється в тому, що воно є першою спробою системного аналізу креативного компонента як невід’ємної складової підготовки майбутніх режисерів естради на основі багатолітнього творчого досвіду автора, як артиста і режисера. Висновки. Розглянуто головні особливості та чинники формування креативної компетентності фахової підготовки студентів за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти, за спеціалізацією «Режисура естради та масових свят» спеціальності 026 «Сценічне мистецтво», для яких творчі здібності є важливою професійною якістю та невід’ємною складовою фахової компетентності. Встановлено, що формування креативного творчого мислення стимулює мотиваційний компонент, який розвиває пошукову самостійність і здатність долати труднощі, сприяє прагненню до досягнення кінцевого результату. Зазначено, що неприпустимими є уніфікація студентів, стирання творчих особливостей особистості. Обґрунтовано, що домінуючою особливістю креaтивного компонента в підготовці майбутнього режисера естради є високий рiвень творчого саморозвитку особистості, що є істотним резервом її самоактуалізації до професійної діяльності.
Посилання
Antonova, O. E. (2012). The Essence of the Notion of Creativity: Problems and Quest. Theoretical and Applied Aspects of the Development of Creative Education in Higher Education: Monograph. Zhytomyr: Vyd-vo ZHDU im. Ivan Franko [in Ukrainian].
Vishnyakova, N. F. (1996). Psychological Foundations of Creativity Development in Professional Acmeology. Moscow : Azbuka-Atticus, 31 [in Russian].
Judkins, R. (2016). The Art of Creative Thinking. Moscow: Azbuka Business [in Russian].
Zaitsev, V.P. (2006). Direction of Stage and Mass Spectacles: Tutorial for students of higher education institutions. Kyiv: Dakor [in Ukrainian].
Creativity as a Skill to Dispose of Ideas. Retrieved from: https://telekritika.ua/uk/kino/kreativnist-yak-majsternist-rozporyadzhatisya-ideyami[in Ukrainian].
Creativity without Borders. 7 TED speeches about creativity. Retrieved from: https://life.pravda.com.ua/society/2016/08/6/216219/.[in Ukrainian].
Padalka, G.M. (2010). Pedagogics of Arts (Theory and Methodology of Discipline of Arts). Kyiv: Osvita Ukrainy [in Ukrainian].
Rozhdestvenskaya, N.V., Tolshyn, A.V. (2006). Creativity: Ways of Development and Trainings. St. Petersburg : Rech [in Russian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.