БАЛЕТ «МАРУСЯ БОГУСЛАВКА» А. СВЄЧНІКОВА: МІЖ НОВАТОРСЬКИМ ПОШУКОМ ТА «ДЕКАДНИМ» ВИДОВИЩЕМ

Анотація

Метою публікації стало: вивчення художніх особливостей хореографічної вистави «Маруся Богуславка»; висвітлення новаторських переваг, а також прорахунків у композиційній побудові спектаклю; з’ясування причин зникнення балету з вітчизняного театрального репертуару. Методологія роботи включає використання наступних методів дослідження: загальноісторичного, порівняльно-історичного, аналітичного. Наукова новизна публікації полягає у тому, що в ній вперше у пострадянській театрознавчій літературі з позиції нового часу об’єктивно проаналізовано мистецьку вартість балету «Маруся Богуславка» А. Свєчнікова. Висновки. Рецензії, присвячені прем’єрі балетного спектаклю «Маруся Богуславка» у 1951 році, свідчать, що, незважаючи на серйозні недоліки, постановка мала й незаперечні переваги. Середи них: ідейна змістовність лібрето та драматичність сюжету; мелодійність і танцювальність музики; новаторське поєднання елементів класичного і народного танців в першій дії та фіналі балету тощо. За критичними відгуками 1954 року, позитивні зрушення після доопрацювання балету проявилися лише у танцювальному матеріалі, підібраному для створення жіночих образів вистави. Серед основних причин, які завадили спектаклю А. Свєчнікова вийти з меж «декадного»  видовища й залишитися у репертуарі Київського ДАТОБ ім. Т. Шевченка, виділимо: змістовні запозичення з балету «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва в постановці Р. Захарова; відсутність чіткого визначення акторських завдань у танцівників; використання балетних штампів; перевага дивертисментних танцювальних номерів над дієвими; недосконала драматургія у музиці другої дії спектаклю; слабка динаміка розвитку сюжету.