ЕВОЛЮЦІЙНІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ФОРТЕПІАННОГО ЕТЮДУ В УКРАЇНСЬКІЙ МУЗИЦІ XIX–XX СТОЛІТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220557Ключові слова:
етюд, фортепіанний етюд, українська фортепіанна музика, творчість В. Косенка, Б. Лятошинського, А. Штогаренка.Анотація
Мета роботи – виявлення поетико-інтонаційної і жанрової специфіки українського фортепіанного етюду XIX-XX ст. у контексті стильових пошуків названого періоду, а також загальної еволюції жанру. Методологічну базу роботи становить інтонаційна концепція музики в ракурсі інтонаційно-стилістичного, етимологічного аналізу, успадкованого від Б. Асаф’єва та його послідовників. Суттєвими для роботи виявилися також наступні підходи: аналітико-музикознавчий; жанрово-стильовий; міждисциплінарний, що дає можливість залучати концепції з інших сфер пізнання – філософії, мистецтвознавства, культурології та ін.; історико-культурологічний, що дозволяє виокремити ті чинники, які сприяють виявленню духовно-смислової і стильової специфіки українського фортепіанного етюду як важливої складової європейського інструменталізму XIX–XX ст. Наукова новизна статті визначена її аналітичним ракурсом, що враховує не тільки виявлення жанрово-стильової специфіки фортепіанного етюду в українській музиці кінця XIX – першої половини ХХ ст., але і його вписаність у контекст загальної еволюції жанру. Висновки. Український фортепіанний етюд XIX – XX ст. – суттєвий внесок в історичному розвитку цього жанру. Його зразки у творчості В. Косенка, Б. Лятошинського, А. Штогаренка та ін. демонструють не тільки стильові ознаки спадку названих митців, а й прилучення української фортепіанної музики до концептуально-авангардної типології етюду, що формувалася на перетині жанрово-стильових шукань європейської культури модерну (неокласицизм, бароко, романтизм) і становлення українського національного інструменталізму та виконавського мистецтва.
Посилання
Vakhran'ov, YU. (1970). Piano Etudes V. Kosenko. Kyiv: Muzychna Ukrayina [in Ukrainian].
Klyn, V. L. (1980). Ukrainian Soviet Piano Music (1917-1977). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
KOZARENKO, О. (2015). About some universals of the musical world of Boris Lyatoshynsky. Visnyk Lʹvivsʹkoho universytetu. Seriya mystetstvoznavstvo. 16, 33–37 [in Ukrainian].
Krychynsʹka, O. V. (2017). Style aspects of the development of the European piano suite of the first third of the twentieth century. Candidate’s thesis. Kyiv: Natsionalʹna muzychna akademiya Ukrayiny im. P. I. Chaykovsʹkoho [in Ukrainian].
Ovsyannyk, N. F. (2018). About Burkhan Studio. Retrieved from www.bercana.org.ua/index.php/o-nas/o-studii-berkana
Ovsyannikov , T.Yu. (1982). Etude. Muzykal'naya entsiklopediya: v 6-ti tomakh. 6, 581–582 [in Russian].
Oliynyk, O. S. (1977). V. S Kosenko's piano creativity. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Pukhalsky Volodymyr Vyacheslavovich (2018). Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/Пухальський_ Володимир_В’ячеславович
Ryzhova, O. O. (2010). The traditions of Ukrainian symbolism in their embodiment in the national culture and the piano legacy of B. Lyatoshynsky. Odessa: Drukarsʹkyy dim [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.