АУДІОМАСТЕРІНГ У ЛОГІЦІ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОГО ДИСКУРСУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220579Ключові слова:
аудіомастерінг, мистецтво звукозапису, аналітичні та емпатичні методи, естетика музичного твору.Анотація
Мета статті – визначити специфіку аудіомастерінгу в контексті сучасного мистецтва звукозапису; охарактеризувати феномен аудіомастерінгу в контексті посилення естетичних особливостей звукозапису музичного твору. Методи дослідження. Міждисциплінарний характер поставлених у дослідженні завдань обумовив застосування комплексного методу сучасного мистецтвознавства. Зокрема, застосовано порівняльний метод (для порівняльного аналізу наукових публікацій зарубіжних дослідників, у яких проблематику аудіомастерінгу розглянуто з позицій сучасної культурології та мистецтвознавства); аналітичний (що посприяв аналізу аналітичних та емпатичних методів у контексті специфіки аудіомастерінгу); типологічний метод (для виявлення типологічних ознак аудіомастерінгу); метод опису та аналізу (для вивчення та осмислення процесів творчої діяльності інженера аудіомастерінгу, як представника галузі технічних мистецтв); метод теоретичного узагальнення (для висновків дослідження). Наукова новизна. Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві досліджено феномен аудіомастерінгу в контексті формування емоційної реакції слухача на звукозапис музичного твору; розглянуто діяльність інженерів аудіомастерінгу та визначено її специфіку, зокрема виявлено доцільність застосування аналітичних та емпатичних методів у процесі аудіомастерінгу в синергії, з метою покращення естетичних показників музичної композиції. Висновки. Дослідження аудіомастерінгу з позицій сучасного мистецтвознавства дозволило виявити, що даний феномен, синтезуючи аспекти технології і мистецтва, полягає в майстерності комбінування способів і методів поліпшення звукозапису музичного твору з метою посилення ефективності його впливу на слухача, задоволення естетичних потреб, а також збереження і передачі спадщини сучасного музичного мистецтва в загальносвітовому художньому та інформаційному просторі. Специфіка мистецтва аудіомастерінга полягає в тому, щоб «замаскувати» для слухача сам факт виконання вокалістом та / або музикантами твору перед мікрофоном або використання компресора динамічного діапазону. Майстерно виконаний аудіомастерінг, багато в чому залишається непоміченим, формуючи емоційну реакцію слухача і сприйняття їм унікальних якостей музичного виконання.
Посилання
Dyachenko, V. V. (2018). Creative activity of Ukrainian sound directors of the second half of the XX – beginning of the XXI century: theory, history, practice. Ph.D. National Academy of Culture and Arts. Kyiv [in Ukrainian].
Kocherzhuk, D. V. (2018). Sound recording in pop art: the difference between a "remake" and a musical version of "remix". Aspects of historical musicology, issue 14, рр. 229–244 [in Ukrainian].
Taran, V. V., Shlykova, O. V. (2016). Audiomastering: the dynamics of technoculture. Bulletin of MGUKI, no. 3 (71), рр. 84–92 [in Russian].
Frith, S., Zagorski-Thomas, S. (2012). Introduction. In The Art of Record Production: An Introductory Reader for a New Academic Field. S. Frith and S. Zagorski Thomas (Ed.). Farnham and Burlington, VT: Ashgate, рр. 1–9. https://doi.org/10.1017/CBO9781139343947.001 [in English].
Katz, B. (2002). Mastering Audio: The Art and the Science. 1st edn. Oxford: Focal Press [in English].
Leyshon, A. (2009). The Software Slump?: Digital Music, the Democratisation of Technology and the Decline of the Recording Studio Sector Within the Musical Economy. Environment and Planning, no. 41(6), pp. 1309–1331 [in English].
Levitin, D. J. (2008). This Is Your Brain on Music: The Science of a Human Obsession. 1st edn. London : Atlantic [in English].
Nardi, C. (2007). Fare Musica: Un Processo Intersensoriale. Critica Sociologica, no. 41 (2), рр. 79–93 [in English].
Nardi, C. (2014). Gateway of Sound: Reassessing the Role of Audio Mastering in the Art of Record Production. Dancecult: Journal of Electronic Dance Music Culture, no. 6 (1), рр. 8–25 [in English].
Papenburg, J. G. (2011). Hörgeräte: Technisierung der Wahrnehmung durch Rock- und Popmusik”. Ph.D. Dissertation (Philosophy). Humboldt-Universität zu Berlin [in German].
Shelvock, M. (2012). Audio Mastering as Musical Practice. Master’s Thesis (Popular Music and Culture). University of Western Ontario [in English].
Théberge, P. (1997). Any Sound You Can Imagine: Making Music/Consuming Technology. Hanover, NH and London: Wesleyan University Press, [in English].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
