СКЛАДОВІ СИСТЕМИ СЦЕНІЧНОГО МОВЛЕННЯ ЯК ОСНОВА ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙСТРА ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220603Ключові слова:
театр, актор, сценічне мовлення, елементи словесної техніки, логічна пауза, психологічна пауза, інтонація, характерне мовлення, підтекст, техніка логічного читання.Анотація
Мета роботи полягає у розкритті ключових складових системи законів і правил засвоєння та оволодіння основами сценічного мовлення, його технічними та художніми прийомами для кваліфікованої творчої діяльності артиста над створенням образу ролі. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні аксіоматичного методу дослідження основних складових сценічного мовлення; системного методу для розгляду провідних законів, правил словесної дії; функціонального методу для пізнання прагматичних характеристик усього комплексу системи сценічної мови; аналітичного методу дослідження законів логіки в мовній дії, правил використання розділових знаків, логічних і психологічних пауз; мистецтвознавчого методу для визначення творчої природи живої словесної дії, її художньо-смислового зображення в процесі створення характеру образу ролі. Новизна дослідження полягає в діяльнісній концепції аналізу законів, правил, способів і прийомів сценічного мовлення та в системному підході до логічного дотримання всіх складових словесної дії, що забезпечують досконалість її функціонування в процесі створення органічного образу ролі. Висновки. Отже, можна дійти висновку, що мистецтво сценічного мовлення розвивається за законами органічної природи акторської творчості, володіння їм досягається майстром завдяки досконалості справжнього мислення і словесної дії, які підпорядковані нерозривному зв’язку внутрішньої та зовнішньої техніки мови. Запорукою високої майстерності артиста сценічного мистецтва є правильність користування мовним апаратом, дихальною системою, тембром голосу, гарна дикція, а також дотримання законів логіки в мовній дії, правил розуміння розстановки розділових знаків у сценічній мові, інтонаційних законів, логічних і психологічних пауз, вивчення особливостей роботи з літературним матеріалом різних стилів і жанрів.
Посилання
Barba E. (2001). Paper Canoeing, Trans. from English. Nikolay Shkaraban. Lviv : Chronicle, 288 [in Ukrainian].
Gaimakova B. D., Markova S. K (2007). Mastery of air performance: textbook. allowance. Moscow: Aspect Press, 283 [in Russian].
Gorchakov N. M (1952). Directing lessons of K.S. STANISLAVSKY, Moscow: ART, 575 [in Russian].
Grotovsky E. (1999). Theater. Ritual. Performer: trans. from the pol., Lviv: Chronicle, 185 [in Ukrainian].
Karasyov M. M. (1963). K.C. Stanislavsky and scenic language, Kyiv: Art, 162 [in Ukrainian].
Karasyov M. M. (1965). Art of artistic reading, Kyiv: Art, 146 [in Ukrainian].
The skill of the director. 1-5 courses: textbook, under the general editorship. N. A. Zvereva, Moscow : RATI-GITIS, 2007, 534 [in Russian].
Stanislavsky K. S. (1959). Collection of undertakings. In Vol. 8, Vol. 6. Articles. Speeches. Responses. Notes. Memories: 1917-1938 / Ed. college M.N. Kedrov (editor-in-chief); ed., ed. and comment. N.N. Chushkin and G.V. Christy. Moscow: Art, 466 [in Russian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.