ТРАНСГРЕСІЯ ХУДОЖНІХ ФОРМ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ПЛАСТИЧНОМУ ТЕАТРІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220609Ключові слова:
пластичний театр, трансгресія, художні форми, візуалізація.Анотація
Мета статті – виявити специфіку феномену трансгресивного мистецтва в українському пластичному театрі ХХІ ст. Методологія дослідження. Застосовано феноменологічний метод (для виявлення та осмислення сенсового рівня феномену трансгресивного мистецтва в сучасному українському пластичному театрі); методи мистецтвознавчого, образно-стилістичного та художньо-композиційного аналізу (для теоретичного обґрунтування тенденцій театру пластичного мистецтва, визначення специфіки режисерсько-постановочної діяльності О. Бельського, виявлення компонентів сценічного образу пластичних вистав та аналізу їх ритмічної структури) та ін. Наукова новизна. Екстрапольовано філософський концепт трансгресії на галузь пластичної режисури; розглянуто проблематику трансгресії художніх форм у сучасному вітчизняному пластичному театрі на прикладі постановок Криворізького театру музично-пластичних мистецтв «Академія руху»; виявлено що театр пластичних мистецтв – одна з трансгресивних практик сучасного мистецтва, що характеризується домінуванням стратегій, виражених в трансформуванні образного ладу тілесності. Висновки. Дослідження стилістичних характеристик українського пластичного театру виявило активізацію експериментального пошуку нових шляхів і форм вираження, фокусування уваги постановників на переході процесу сенсо- і формотворення на новий рівень осмислення буття. Постановки театру пластичних мистецтв – це завжди закодовані повідомлення, що вимагають в процесі розкодування напруження думки та почуття, оскільки побачити та осмислити пошук режисерами нового «виміру світу» не завжди просто для глядача. Трансгресія символізує прагнення сучасного пластичного театру відійти від класичних установок на абсолютну трансцендентальність, подолати межі свідомості та віднайти можливості нових позицій стосовно тілесності. Позиція режисера пластичного театру, на нашу думку, спрямована передусім на переосмислення певного поняття або образу, зафіксованого в театральній практиці, в контексті пошуку інноваційних шляхів та прийомів пластичної режисури, що адекватні сучасному відчуттю світобуття.
Посилання
Berezhnaya, E. A. (2914). Psychological features of the perception of the actor’s body in a plastic theater. Society. Wednesday. Development, no. 4, рр. 92–95 [in Russian].
Berezkin, V. (1997). Plastic Theater: avant-garde heresy or other art? Theatrical life, no. 1, pp. 35–39 [in Russian].
Gritsanov, A. A. (1999). The newest philosophical dictionary. Minsk: Ed. M.V. Horse [in Russian].
Zaika, V., Girzheva, G. (2015). Transgression in aesthetic discourse. Studia Wschodniosłowiańskie, Vol. 15, pp. 497–508 [in Russian].
Zinich, O. (2007). Plastic Theater as an Artistic Phenomenon in the Context of Integrative Tendencies in Contemporary Choreographic Art. Ukrainian Art Studies, Vol. 7, pp. 147–153 [in Ukrainian].
Kryvyi Rih Academic City Theater of Music and Plastic Arts Academy of Motion. URL: http://www.teatr-belskih.com.ua/repertuar/ [in Ukrainian].
Mozheiko, M. A. (2002). Transgression. History of Philosophy: Encyclopedia. Minsk. Retrieved from: http://dic.academic.ru/dic.nsf/history of philosophy / 545 [in Russian].
Panova, M. (2011). Master of plastic sculpture. Ukrainian Theater, no. 1–3, pp. 38–41 [in Ukrainian].
Pоdoroga, V. A. (2010). Transgression and Limit. New philosophical encyclopedia. Vol. 4. Moscow [in Russian].
Svarnyk, B. V. (2018). Differentiation of plastic-visual theaters in the XXI century performing arts. Performing arts in the world cultural space. XXI Century: Abstracts of the First All-Ukrainian Scientific Conference. Kyiv, April 19, 2018, pp. 57–59 [in Ukrainian].
Shlykova, S. P. (2013). Transgression in the avant-garde art of XX - beginning of XXI centuries. Abstract of Ph.D. thesis. Saratov: Saratov State Conservatory (Academy) named after L.V. Sobinova [in Russian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.