ПРИНЦИП СИНЕРГІЇ У ТВОРЧОСТІ ШІСТДЕСЯТНИКІВ ЯК НОВАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2021.229549Анотація
Мета статті полягає у необхідності дослідження принципів синергії у творчості шістдесятників як новації українського мистецтва та культури, аналізі спільних намірів та творчих здобутків у творенні нових засад української культури. Методологія дослідження ґрунтується на аналітичному методі, що полягає у вивченні історичних, мистецтвознавчих та культурологічних джерел. Культурно-історичний – для розгляду загального стану українського образотворчого мистецтва, кіномистецтва, театрального мистецтва, літературного напрямку означеного періоду, мистецтвознавчий – дає аналіз явища в мистецькому контексті. Наукова новизна полягає у виявленні спільних ознак у творчості діячів культурного простору 1960-х років, зіставлення їх та аналізі синергійності їхньої діяльності. Висновок. Виявлено принципи синергії митців періоду кінця 1950 – початку 1960 років, висвітлено їхні ідеологічні та художні чинники у творенні українського мистецтва.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.