КНИГОВИДАННЯ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ І ХУДОЖНЯ ІЛЮСТРАЦІЯ У ТВОРЧОСТІ В. ПОЛТАВЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2021.229558Анотація
Мета дослідження – розглянути графічні твори В. Полтавця в контексті становлення книгодрукування в Україні в другій половині ХХ ст., провести стислий порівняльний аналіз розвитку цієї галузі різних епох, виявити їх взаємозв’язок. Методологія статті ґрунтується на хронологічному методі історичного дослідження, біографічному методі, методі спостереження практичної діяльності художника в різних часових відрізках, методі аналізування творів мистецтва. Наукова новизна роботи полягає в хронологічній систематизації і порівняльному аналізі книговидання і творів графічного мистецтва в галузі книжкової ілюстрації різних історичних періодів, дослідженні спадкоємності традицій і новаторства в мистецтві, їх взаємозв’язку, послідовному розгляді творчої спадщини відомого художника. Висновки. Здійснений аналіз засвідчує високий рівень розвитку видавничої справи в Україні, наявності в ній класичної художньої школи, талановитих майстрів-ілюстраторів, відомих видань, вказує на недостатнє наукове висвітлення цієї теми.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.