ЗВУКОВІ ОБ’ЄКТИ У ТВОРЧОСТІ ТА ТЕОРЕТИЧНИХ РОБОТАХ П’ЄРА ШЕФФЕРА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2021.229576Анотація
Мета статті – вивчити специфіку звукового об’єкту як центрального елементу творчості та теоретичної концепції П. Шеффера. Методологічною основою роботи є структурно-функціональний підхід, що допомагає виокремити елементи звукової матерії і простежити особливості їхнього розгортання і взаємного розташування. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українському музикознавстві систематизовано положення теорії П. Шеффера про звукові об’єкти, висвітлено специфіку функціонування електронних комплексів у «Залізничному етюді», який є одним з репрезентативних творів конкретної музики. Висновки. Аналіз «Залізничного етюду» П. Шеффера, здійснений в опорі на запропонований композитором термінологічний апарат, продемонстрував наявність двох груп звукових об’єктів, об’єднаних спільним джерелом: для першої групи таким джерелом є паровозний гудок, а для другої – рух поїзда. За спектральними характеристиками зазначені об’єкти диференційовано на шуми і звукові смуги, сконцентровані в певній області частотного діапазону. Виявлено, що звуковий об’єкт, специфіка якого визначається сукупністю фізичних характеристик акустичного сигналу, у певному музичному контексті може набувати властивостей тематичного або структурного елементу композиції. Звуковий об’єкт розглянуто в аспектах висоти, тривалості та інтенсивності, зазначено їх знаходження поза межами загальноприйнятих дискретних шкал. Виявлено, що розкриття творчого потенціалу звукового об’єкту нерозривно пов’язане зі специфічними умовами сприйняття конкретної музики (акусматична ситуація і редуковане слухання).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.