До питання удосконалення майстерності акордеоніста-акомпаніатора на прикладі львівських хореографічних колективів
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.240072Анотація
Мета роботи – виявити та класифікувати особливості, завдання, форми співпраці представників означеної спеціальності з хореографічними колективами Львова. Методологія дослідження полягає в комплексному застосуванні історичного, джерелознавчого і компаративного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу специфіку взаємодії керівників провідних львівських хореографічних колективів з баяністами-концертмейстерами в порівнянні комплексу засобів і творчих концепцій. Наукова новизна роботи визначається реалізацією першого спеціального дослідження особливостей, завдань, форм співпраці баяністів-концертмейстерів з хореографічними колективами конкретного регіону. Висновки. Виокремлено найвизначніших представників серед музикантів цієї спеціальності у хореографічних колективах Львова, конкретизовано їх здобутки й вихід на міжнародний рівень. Конкретизовано вимоги фахової підготовки акордеоніста для виконання даних функцій.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
