До питання удосконалення майстерності акордеоніста-акомпаніатора на прикладі львівських хореографічних колективів
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.240072Анотація
Мета роботи – виявити та класифікувати особливості, завдання, форми співпраці представників означеної спеціальності з хореографічними колективами Львова. Методологія дослідження полягає в комплексному застосуванні історичного, джерелознавчого і компаративного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу специфіку взаємодії керівників провідних львівських хореографічних колективів з баяністами-концертмейстерами в порівнянні комплексу засобів і творчих концепцій. Наукова новизна роботи визначається реалізацією першого спеціального дослідження особливостей, завдань, форм співпраці баяністів-концертмейстерів з хореографічними колективами конкретного регіону. Висновки. Виокремлено найвизначніших представників серед музикантів цієї спеціальності у хореографічних колективах Львова, конкретизовано їх здобутки й вихід на міжнародний рівень. Конкретизовано вимоги фахової підготовки акордеоніста для виконання даних функцій.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
