ДІЯЛЬНІСТЬ Ф. Т. БАРНУМА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ АМЕРИКАНСЬКОГО ШОУ-БІЗНЕСУ ХІХ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.240098Анотація
Мета статті – проаналізувати основні віхи діяльності та розкрити культурно-мистецькі особливості постаті Фінеаса Тейлора Барнума як представника шоу-бізнесу та професійного мистецтва шоумена. Методологія дослідження поєднує методологічний інструментарій культурологічного, історичного, мистецтвознавчого, бібліографічного, соціокультурного підходів. Також використовується загальнонаукові методи дослідження: аналізу, синтезу – для деталізації предмета дослідження; узагальнення – для концептуалізації висновків. Наукова новизна. Вперше в українській кульутрології та мистецтвознавстві здійснено спробу короткого аналізу діяльності Ф. Т. Барнума та його значення для шоу-бізнесу. Висновки. Отже, популярність шоу Ф. Барнума ґрунтувалася на експлуатації незвичних образів та іміджу його «зіркових» артистів. Також своєю діяльністю він довів, що шоу-бізнес – це не лише частина масової культури, а й підприємництво, яке повинне приносити фінансову вигоду. Будь-яка пропозиція на ринку шоу-бізнесу – це просто товар, неважливо, в яку обгортку він запакований, аби користувався попитом. Саме фінансова вигода і смаки масової публіки диктують правила гри на ринку шоу-бізнесу. Тобто вже наприкінці ХІХ століття шоумен зрозумів та обґрунтував основні складові, які сприяють успіху в шоу-бізнесі: фінанси, реклама, імідж. Так Ф. Барнум фактично став першим іміджмейкером, піарником та продюсером в одній особі. Людиною, яка, можливо, спочатку інтуїтивно, але розбиралася не лише у всіх цих речах, а й у тонкощах психології масового споживача продукції у сфері шоу-бізнесу.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.