АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КОНЦЕПЦІЇ «ТЕХНОЛОГІЧНОГО ДЕТЕРМІНІЗМУ» У ДЗЕРКАЛІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2021.244399Анотація
Мета роботи. У статті виявлені принципові підходи до з’ясування поняття «технології», які побутують у культурознавчій, мистецтвознавчій та філософській літературі цієї тематики. Досліджено рівень наукової розробки понять «технофілії», «технофобії», «детермінізму» та з’ясовано вплив технічного прогресу на становлення мистецтва та культури в цілому. Відповідно до визначених завдань у дослідженні застосовано загальнонаукові та конкретнонаукові методи: аналітичний – при розгляді філософської, мистецтвознавчої, культурологічної літератури з теми дослідження; історичний – у простеженні еволюції проникнення технології в культурно-мистецьку практику, концептуальний – при аналізі поняття «технології» та з’ясуванні основних розглянутих концепцій. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше доводиться роль технології в ході культурного розвитку людства через призму детерміністської концепції. Висновки. Технологія зумовлена соціальними вимогами і впроваджена задля подальшого розвитку культурного розвитку людства. Це означає, що концепції технологічного та соціального детермінізму, хоч і є кардинально різними, але являють собою взаємообернені, невід’ємні одне від одного положення. Якщо трансформується технологія, відповідно змінюється результат виробничого процесу. Відтак технологія та культура не є нейтральними, коли технологія починає застосовуватись, вона стає причетною до соціальних процесів. Знання про те, як створювати та вдосконалювати технології, а також про те, як їх використовувати, – є соціально пов’язаними. Будь-який виробничий процес, що технологічно продуманий та організований (зокрема, у механічний та електронний спосіб), вимагає менших людських зусиль для отримання необхідного результату, аніж той, що потребує ручної роботи.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.