АНГЛІЗАЦІЯ ТА КАНОНІЗАЦІЯ БАЛЬНОГО ТАНЦЮ НАПРИКІНЦІ XIХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2021.244473Анотація
Мета статті – проаналізувати процеси англізації та канонізації бального танцю в період демократизації соціальних танців в Англії в кінці XIX – початку XX століття. Методологія дослідження базується на принципах об’єктивності, історизму, багатофакторності, системності, комплексності, розвитку та плюралізму, а для досягнення мети – використані методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна полягає у виявленні процесів зародження та розвитку конкурсного бального танцю в Англії в кінці XIX – початку XX століття. Висновки. Широка демократизація соціальних танців в Англії розпочалася ще в ХІХ ст., коли австрійський вальс та інші бальні танці стали популярними серед всіх соціальних прошарків. Демократичний запал простого люду, який наприкінці ХІХ ст. отримав можливість відпочивати на курортному узбережжі Великобританії, породив перші танцювальні змагання з бальних танців. Професійні танцювальні експерти нерідко наголошували, що нові британські танцювальні форми перевершували оригінал. Безумовно, відмінні риси та висока якість британських бальних танців були предметом особливої професійної гордості. Переваги стандартизованого англійського стилю вже наприкінці 30-х рр. ХХ ст. були визнані й поза межами країни завдяки надзвичайному успіху британських танцюристів на міжнародних чемпіонатах бальних танців. Поступово він встановив міжнародний стандарт бальних танців і був прийнятий багатьма світовими танцювальними організаціями на національних рівнях, за виключенням Сполучених Штатів Америки (багатьма американськими танцюристами конкурсного бального танцю англійський стиль було прийнято лише у 1960-х рр.).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.