КУЛЬТУРОЛОГІЧНА МЕТОДОЛОГІЯ ГЕНДЕРНОГО АНАЛІЗУ ТВОРІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА (НА ПРИКЛАДІ СЮЖЕТУ «ЮДИТ І ОЛОФЕРН» У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ЖИВОПИСІ)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2021.250231Анотація
Мета дослідження. Виходячи із узагальненого об’єкта гендерних досліджень як взаємодії чоловіків і жінок у суспільстві, апробувати культурологічну методологію гендерного аналізу творів образотворчого мистецтва на прикладі сюжету «Юдит і Олоферн» у європейському живописі. Методологія складається з поєднання низки загальнотеоретичних: аналізу і синтезу – і спеціальних методів наукового дослідження: хронологічного, проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, іконологічного, іконографічного методів, методу формально-стильового аналізу, методу семантичного аналізу візуального ряду, а також біографічного і ретроспективного методів. Враховувався принцип психоаналітичної інтерпретації мистецтва як форми сублімації підсвідомого. Наукова новизна. Проведене дослідження дозволяє отримати нове знання щодо специфіки гендерного аналізу в царині мистецтвознавства та застосування його культурологічної методології до аналізу творів образотворчого мистецтва. Висновки. Застосуванням описаної методології аналізу до картин на гендерно релевантний сюжет «Юдит і Олоферн», створених жінками-художницями і художниками-чоловіками, дозволив дійти висновків: 1) у кількісному відношенні картини, авторами яких є чоловіки, на порядок перевищує картини, написані жінками-художницями; 2) за виключенням двох картин авторства Артемізії Джентілескі, композиція яких детермінована не тільки прикладом аналогічної картини Караваджо, але й драматичними подіями в житті художниці, на картинах, написаних жінками, композиція будується за принципом пост фактум, що дозволяє уникнути зображення моменту відсікання голови Олоферна; 3) серед картин авторства художників-чоловіків виділяється кількісно значна група творів, в яких, починаючи з «Юдити» Джорджоне, відбувається еротизація образу головної героїні, об’єктивуючи таким чином еротичні фантазії і бажання чоловіків; 4) паралельно еротизації формується танатологічна об’єктивація: «еротизована смерть» (R. W. Whalen) та підсвідомий страх чоловіків перед «владою жінки».
Ключові слова: культурологічна методологія гендерного аналізу, живопис, європейський живопис, «Юдит і Олоферн», Артемізія Джентілескі, Елізабетта Сірані, Феде Галіція, Вірджінія Веццо, еротизація образу, танатологічна об’єктивація, гендерно релевантні сюжети.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.