ІСТОРІЯ ОКРЕМИХ НАПРЯМІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В УКРАЇНІ У ХХ СТОЛІТТІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2021.250285Анотація
Мета роботи – систематизація й узагальнення відомостей щодо історії окремих напрямів музичного мистецтва в Україні у ХХ столітті Методологія дослідження. Застосовано загальнонаукові методи дослідження, аналітичний, типологічний, семантичний та порівняльний аналіз – для термінологічного визначення понятійного апарату історії музичного мистецтва та окреслення його теоретично-мистецтвознавчого застосування. Наукова новизна полягає у розгляді музичного мистецтва в Україні у ХХ столітті як певної соціально-культурної спільності. Висновки. У статті розглянута історія окремих напрямів музичного мистецтва в Україні у ХХ столітті. Встановлено, що на етапі зародження музичного мистецтва в Україні розвивалося первісне музикування синкретичного характеру. Означений тренд полягав у тому, що музика, танець, пісня й поезія знаходилися у постійній єдності і, супроводжували як церемонії, обряди й ритуали, так і побутове повсякденне життя. Упродовж ХХ століття українська музика у значній різноманітності жанрів і форм розповсюджена у нашій країні та за її межами. Українські митці активно освоювали класичні європейські інструментальні жанри, у т.ч. барокову сюїту, камерну сонату, тріо, квартет, квінтет. Саме у цей час естетика епохи модерну диктувала звернення до стилістики імпресіонізму, експресіонізму й інших напрямів модерну (в поєднанні із традиційними жанрами, формами й засобами музичної виразності). Зазначене відповідним чином позначалося і на сфері музичної освіти. Розвиток української професійної музики пов’язаний з еволюцією української державності, що лише у XX столітті отримала рушійні сили для становлення. Вказана державницька динаміка впливала на розвиток української культури (і музичного мистецтва) як комплексної системи, що необхідна для активного розвитку суспільства України та міжнародного співтовариства загалом. Говорячи про взаємодію за підсумками ХХ століття інновації й традиції (архаїки) у музичному мистецтві України, слід вказати, що будь-яка традиція – це інновація у минулому, і будь-яка інновація – це потенційно традиція у майбутньому. Крім того, важливо, що новатика й архаїка в творчості композитора мають доповнювати одна одну. Саме через зазначений тренд інновації у музичному мистецтві істотним чином відрізняються від нововведень у техніці, де повернення до архаїки не може вважатися новаційним розвитком.
Ключові слова: мистецтво, музика, музичні твори, музичні школи, ХХ століття, напрями, розвиток інновації
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.