ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ СТВОРЕННЯ ЗВУКОВОГО СУПРОВОДУ В АУДІОВІЗУАЛЬНОМУ ТВОРІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2021.250306Анотація
Метою статті є дослідження основних складових технологічного процесу при формації звукового супроводу аудіовізуального простору. Методологія дослідження базується на використанні методів пошуку джерел, систематизації та порівняльного аналізу. Наукова новизна полягає у репрезентації спроби створення теоретичної концепції, що стосується значення технологічних процесів при створенні звукового оформлення творів. Висновки. У статті викладена концепція технологічних процесів зі створення звукового супроводу в аудіовізуальному контексті, як наукового і практичного феномену, у вигляді панорамної картини. Дослідження слугуватиме стимулом пошуку оновлених варіантів поєднання вже наявних елементів фонової композиції, а також для створення раніше не використовуваних звукових ефектів.
Ключові слова: звукорежисерська майстерність, фонова композиція, одиниця звукового поля, прийоми звукозапису, саунд-дизайн.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
