Меблеве мистецтво: історичний досвід створення комбінованих багатофункціональних об’єктів
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2022.257453Анотація
Мети роботи полягає у висвітлені історичного досвіду створення комбінованих багатофункціональних меблів-трансформерів та виокремленні основних прийомів поєднання декількох функцій в одному предметі меблевого мистецтва. Методологія роботи базується на застосуванні низки теоретичних методів пізнання: аналіз, порівняння, аналогія, абстрагування та узагальнення. Методи аналізу та порівняння були застосовані в процесі розгляду еволюції меблів-трансформерів на прикладі історичних прототипів. Порівняння художніх засобів обробки поверхонь, особливостей конструктивних елементів та характерних рис формоутворення дозволив ідентифікувати деякі історичні зразки меблів-трансформерів, які були знайдені в електронній мережі без зазначення дати або країни виготовлення. Методи дослідження по аналогії та абстрагування було застосовано для виявлення прийомів формування комбінованих меблів-трансформерів. Метод узагальнення було використано для підведення підсумків роботи. Наукова новизна роботи полягає в узагальненні історичного досвіду створення комбінованих багатофункціональних меблів та визначенні провідних прийомів створення комбінованих об’єктів. Висновки: в результаті дослідження виявлено, що у меблевому мистецтві основними прийомами поєднання декількох функцій в одному предметі є: 1) імплементація у масштабний об’єкт додаткових невеликих функціональних блоків; 2) рівноцінне сполучення двох утилітарних предметів в одному об’єкті; 3) множинна комбінація рівнозначних функціональних блоків в єдину форму.
Ключові слова: меблеве мистецтво, меблі-трансформери, історичні прототипи меблів, системи трансформації.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
