Меблеве мистецтво: історичний досвід створення комбінованих багатофункціональних об’єктів
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2022.257453Анотація
Мети роботи полягає у висвітлені історичного досвіду створення комбінованих багатофункціональних меблів-трансформерів та виокремленні основних прийомів поєднання декількох функцій в одному предметі меблевого мистецтва. Методологія роботи базується на застосуванні низки теоретичних методів пізнання: аналіз, порівняння, аналогія, абстрагування та узагальнення. Методи аналізу та порівняння були застосовані в процесі розгляду еволюції меблів-трансформерів на прикладі історичних прототипів. Порівняння художніх засобів обробки поверхонь, особливостей конструктивних елементів та характерних рис формоутворення дозволив ідентифікувати деякі історичні зразки меблів-трансформерів, які були знайдені в електронній мережі без зазначення дати або країни виготовлення. Методи дослідження по аналогії та абстрагування було застосовано для виявлення прийомів формування комбінованих меблів-трансформерів. Метод узагальнення було використано для підведення підсумків роботи. Наукова новизна роботи полягає в узагальненні історичного досвіду створення комбінованих багатофункціональних меблів та визначенні провідних прийомів створення комбінованих об’єктів. Висновки: в результаті дослідження виявлено, що у меблевому мистецтві основними прийомами поєднання декількох функцій в одному предметі є: 1) імплементація у масштабний об’єкт додаткових невеликих функціональних блоків; 2) рівноцінне сполучення двох утилітарних предметів в одному об’єкті; 3) множинна комбінація рівнозначних функціональних блоків в єдину форму.
Ключові слова: меблеве мистецтво, меблі-трансформери, історичні прототипи меблів, системи трансформації.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
