Театральний ескіз в авангарді з погляду фактури (за матеріалами Анатоля Петрицького для балетів «Корсар» і «Червоний мак»).
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2022.257456Анотація
Мета статті спрямована на студіювання важливого моменту у комплексі завдань підготовки театрального костюму – його ескізне створення. В історичному розвитку ескіз строю у виставах українських театрів початково засвоїв загальновживані прийоми виконання. У роки поширення театрального авангарду в ескізах для формотворення особливих трактувань персонажів за візуальними вирішеннями застосовуються нові матеріали і фактури. Яскравим прикладом цьому є ескізи Анатоля Петрицького до двох балетів: «Корсар» (1927) і «Червоний мак» (1927). Важливі для дослідження обраної теми методи передбачають послідовний розгляд фактичних матеріалів у хронологічному і художньому контекстах. Перший підхід, що базується на культурно-історичному методі, дає можливість встановити головні характеристики ескізу театрального костюму у межах окремого історичного періоду. Історико-порівняльний метод дозволяє зіставити особливості підходів створення ескізів у часовій послідовності. Застосування формального методу розкриває особливі підходи мистців до створення візуальних змістів персонажів вистави. Наукова новизна дослідження обумовлена системним аналізом найважливіших параметрів ескізу як образотворчого твору, спектру технічних прийомів, що вживались в українському авангардному театрально-декораційному мистецтві. Висновки. Аналіз технологічних прийомів, простежених у статті, дозволяє стверджувати, що у проєктах вистав першої половини 1920-х рр. А. Петрицьким вживались переважно усталені матеріали й графічні техніки. Експерименти з фактурами художник активізував в середині цього десятиліття, поєднуючи рисунок й аплікацію, використовуючи не лише різні ґатунки паперу, але й текстиль.
Ключові слова: фор-ескіз, композиційний ескіз, фактура, колаж, крафт папір, супрематичний рисунок.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.