До історії української музичної науки: поява методу «радянського музикознавства»
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2022.257671Анотація
Метою роботи є виявлення умов і чинників постання методу «радянського музикознавства». Методологія дослідження полягає у використанні історичного, гносеологічного, функціонально-вартісного, а також конкретно-соціологічного та узагальнюючого методів аналізу. Наукова новизна полягає у з’ясуванні суті згаданого методу та його вирішальної ролі у становленні нової галузі суспільних наук — музикознавстві. Обґрунтовано, що предметний фокус її уваги на музичній культурі багато десятиліть нівелював попередню зосередженість учених на музиці як звуковому феномені. Умотивовано, що історичному музикознавству рекомендовано орієнтуватися на соціологічний та ідеологічний виміри, теоретичному — на практичній доцільності знань. Висновки. Аналіз проблеми методу радянського музикознавства виявив чинники його появи, головним із яких виявилася політика «культурності», що проявилася у загальному поширенні доступних знань про музику задля цілеспрямованого формування нової радянської людини. Виявлено шкоду від беззастережного використання методу, що проявилася у нехтуванні сутнісними дослідженнями музики, втраті належного рівня професіоналізації наукових кадрів, появі нового типу дискурсу («каталогізації данностей»), зародженні «науково-популярного жанру», що витіснив власне наукові публікації.
Ключові слова: радянське музикознавство, культурність, наука про музику, музичне просвітництво.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
