Синтез академічного та естрадного вокалу у методико-педагогічному контексті
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2022.257682Анотація
Мета роботи. У статті розглянута специфіка сучасного вокального виконавства як поєднання класичних співацьких традицій із законами естрадного мистецтва. Методологією дослідження визначена методична праця провідного західного вокального педагога К. Садолін «Повна вокальна техніка», яка розкриває внутрішні механізми виконавського аспекту, зокрема вокальні прийоми та голосові ефекти, що використовуються у всіх музичних напрямах як класичної, так і естрадної музики (джаз, рок та поп-напрями). Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в українській науці вперше розглядається праця, яка деталізовано розкриває і пропонує новий методико-педагогічний підхід щодо аналізу сучасної вокальної техніки. На межі ХХ–ХХІ ст. сформувався класичний кросовер як результат поєднання класики та вокальної естради. Яскравими представниками цього напряму на Заході стали Андреа Бочеллі, Сара Брайтман, Емма Шаплін, Алесандро Сафіна, Філіппа Джордано та інш. З появою звукової апаратури змінилися акустичні умови у роботі співаків, що потребувало певної корекції як у питаннях базової постановки голосу, так і вокальної техніки. Проблемами сучасного співоцького звукоформування займалися К. Садолін (Данія), С. Ріггс (США), Н. Дрожжина і Т. Самая (Україна) та ін. Висновки. Методична розробка провідного педагога Кетрін Садолін «Повна вокальна техніка» пояснює ключові моменти базової постановки голосу, характеризує нове звукоформування й описує усі голосові прийоми академічного та естрадного вокалу. Термінологічний аспект методики К. Садолін вдосконалює професійну лексику сучасної вокальної педагогіки.
Ключові слова: музичне мистецтво, вокальне виконавство, академічний вокал, естрадний вокал, звукоформування, класичний кросовер, голосові та вокальні прийоми.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.