Сучасні режисерські рефлексії щодо постановок «Сокіл» та «Алкід» Дмитра Бортнянського в Львівській національній опері
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2022.257732Анотація
Метою роботи є аналіз режисерської постановки Андреаса Вайріха опер «Сокіл» та «Алкід» Д. Бортнянського на сцені Львівської національної опери. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, який дозволяє використовувати наукові дослідження з історії музичної культури, музикознавства, театрознавства, сценічного мистецтва, сучасного театрального мистецтва тощо. Для досягнення поставленої мети було використані методи: історичний допоміг проаналізувати ґенезу створення та постановок опер Д. Бортнянського «Сокіл» та «Алкід»; метод аналізу дозволив розкрити етико-естетичні наративи та образи опер «Сокіл» та «Алкід»; порівняльний метод застосований для висвітлення відмінностей режисерських версій Андеаса Вайріха опери «Алкід» та його інноваційність у її синтезі з оперою «Сокіл». Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше проаналізовано режисерські інтерпретації опер Дмитра Бортнянського Андреасом Вайріхом в Львівській національній опері. Висновки. Постановки опер Д. Бортнянського «Сокіл» та «Алкід» у 2021 році на сцені Львівської національної опери української диригентки Оксани Линів та німецького режисера Андреаса Вайріха є зразком ренесансу національних традицій та українського контенту в контексті розвитку сучасної європейської культури. Інноваційність, етико-естетичні наративи та синтетичність об’єднання двох різних творів розкриває евристичний потенціал рефлексії внутрішнього конфлікту особистості через класику національної музичної культури в сучасності.
Ключові слова: «Сокіл», «Алкід», Д. Бортнянський, опера, режисер, сучасне театральне мистецтво, сценографія, образ.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
