«Італійка в Алжирі» Дж. Россіні в контексті еволюційних шляхів розвитку італійського музичного театру початку XIX століття

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2022.262270

Анотація

Мета дослідження – виявлення поетико-інтонаційних особливостей опери «Італійка в Алжирі» Дж. Россіні в контексті загальних еволюційних шляхів розвитку жанру італійської комічної опери. Методологія роботи базується на поєднанні засад культурологічного, історико-музикознавчого, герменевтичного та мистецтвознавчого досліджень, що в сукупності суттєво поглиблює дослідження жанрово-стильової специфіки оперної творчості Дж. Россіні, зокрема, «Італійки в Алжирі» як нового етапу в розвитку опери-buffa. Наукова новизна роботи визначається її аналітичним ракурсом, що враховує як особливості прояву естетико-стильових настанов творчості Дж. Россіні в опері «Італійка в Алжирі», так і її жанрову специфіку, скориговану італійською культурно-історичною традицією початку ХІХ століття. Висновки. Сюжетно-смислові показники «Італійки в Алжирі» Дж. Россіні, з одного боку, виявляють контактність з типологією «класики» опери-buffa, про що свідчить традиційний комедійний сюжет; співвідносність більшості героїв вистави із типажами італійської комедії масок; апелювання до східної (турецької) тематики, трактованої в дусі ідей епохи Просвітництва, а також аналогії з музичним театром В. А. Моцарта та комедіями Ж. Б. Мольєра. З іншого боку, опера демонструє новаційний підхід її автора, про що свідчить фінальне рондо Ізабелли з хором, яке і за текстом, і за інтонаційною мовою апелює до ідей італійської культури передодня Рісорджіменто. Узагальнення інтонаційної специфіки «Італійки в Алжирі» Дж. Россіні демонструє оригінальність співвідношення в ній традицій та новацій. Поетика опери-buffa виявляється тут в майстерному володінні Дж. Россіні мистецтвом оперного ансамблю; у широкому використанні темброво-виконавських можливостей буфонного басу, прийомів скоромовки тощо. Новаційність твору проявляється в ускладненні образів головних героїв, багатстві їх інтонаційних характеристик, основою яких стали традиції бельканто. Сказане співвідносне насамперед із образом Ізабелли, який зрештою тяжіє до ідей національного патріотизму і тим самим гранично розширює виразні можливості типології опери-buffa у руслі соціально-політичних і культурних реалій Італії початку XIX століття.

Ключові слова: опера-buffa, музичний театр Дж. Россіні, «Італійка в Алжирі», Рісорджіменто, італійський музичний театр.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-04

Номер

Розділ

Музичне мистецтво