Мовленнєва культура початку ХХІ століття в контексті феномену нових медіа
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2022.266077Анотація
Мета статті – виявити особливості формування мовленнєвої культури на сучасному етапі розвитку суспільства крізь призму феномену нових медіа. Методологія дослідження. Методи дослідження представлені поєднанням різноманітних дослідницьких підходів: діяльнісного й аксіологічного – для дослідження мовленнєвої культури в її зв’язку з мовною культурою нових медіа та мовленнєвими практиками сучасного медіапростору; системного підходу, який реалізований у єдності структурно-функціонального та елементного аналізу. Застосовано метод термінологічного аналізу для уточнення змісту та обсягу поняття «нові медіа»; методи системного аналізу та синтезу, що посприяли з’ясуванню ролі й місця нових медіа в сучасному суспільстві; типологічний метод дав змогу виявити фактори впливу на трансформацію мовленнєвої культури в нових медіа та визначити особливості цього процесу. Наукова новизна. Досліджено трансформаційні процеси мовленнєвої культури в контексті становлення та популяризації нових медіа; уточнено й доповнено поняття «нові медіа»; розглянуто медіатизацію як процес впливу нових медіа на розвиток мовленнєвої культури; виявлено особливості формування мовленнєвої культури в сучасному інформаційному суспільстві крізь призму нових медіа як унікального інформаційно-комунікаційного феномену ХХІ ст.; з’ясовано, що в контексті специфіки медіапростору ХХІ ст. нові медіа пропонують розмаїття альтернативних підходів до будь-якої культурної практики, зокрема й мовлення. Висновки. Активний розвиток та масштабне поширення інноваційних засобів комунікації, заснованих на використанні комп’ютерних технологій, суттєво впливають на посилення процесів комунікації, активізуючи зміни, зокрема, у мові спілкування. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій початку ХХІ ст. багато в чому визначає напрям розвитку сучасної мови комунікації та трансформаційних процесів мовленнєвої культури. Поширення нових медіа, що безпосередньо пов’язані з інноваційними інтерактивними інформаційними технологіями, якими керують користувачі, разом зі змінами форм та видів комунікації зумовило трансформаційні процеси мовленнєвої культури. Під впливом нових медіа відбувається зміна норм мовленнєвої культури, що призводить до зниження якості культури мови. Сучасний медійний простір, на відміну від традиційних медіа ХХ ст. – радіо, телебачення та друкованої преси – неможливо схарактеризувати як взірець мовленнєвої культури через наявність у медіатекстах граматичних та орфографічних помилок, канцеляризмів, застарілих кліше, обмежений словниковий запас, відсутність синонімів, наявність вуличної лексики, варваризмів, елементів розмовної мови, через активне вживання іноземної лексики, неграмотну побудову фраз, неправильне використання слів у складі стійкого словосполучення та ін. Мова нових медіа – унікальний організм, що існує та розвивається за власними правилами. Досить поширеним в інтернет-просторі є недотримання норм мовленнєвої культури, стилістики, порушення правил орфографії, навмисне викривлення лексики, використання іншомовної лексики, посилене використання своєрідних вульгарних, а іноді й підкреслено манірних жаргонізмів та ін. У цьому контексті особливого значення набуває пропагування рідної мови, боротьба за її чистоту та дотримання правил незалежно від того, у якій ситуації її використовують. З огляду на розмитість кордонів між реальним і віртуальним спілкуванням в інтернеті висока мовленнєва культура повинна стати прикладом для наслідування.
Ключові слова: мовленнєва культура, нові медіа, інтернет, медіапростір, медіатизація.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.