Вишитий і тканий рушник як складова частина культурного коду народного костюма нареченої
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2022.266085Анотація
Мета роботи – дослідити специфічну роль рушника як ключового елемента весільного жіночого вбрання в контексті його культурного коду; окреслити поняття культурного коду з погляду декоративного мистецтва й народного світогляду; визначити роль вишитого рушника в жіночому весільному костюмі. Методологія дослідження побудована на принципі історизму, системності й авторської об’єктивності. Також використано загальнонаукові методи аналізу, аналогії, моделювання та системного аналізу. Наукова новизна. У статті вперше розкрито специфіку вишитого рушника як елемента культурного коду жіночого весільного вбрання українського народу. Окреслено роль рушника в народному костюмі нареченої як одного з його ключових елементів, наповнених обереговим смислом, розглянуто його застосування як уособлення пояса. Пояснено причини таких обрядодій. Висновки. Шляхом аналізу окремих виробів декоративно-ужиткового мистецтва (рушників, частин костюма), комплексу обрядів і зразків усної народної творчості, дотичних до теми дослідження, доведено, що вишитий рушник у весільній обрядовості українського народу відіграє важливу роль саме з погляду його як елемента культурного коду вбрання нареченої. На низці прикладів розкрито способи пов’язування його на наречену й нареченого та інших учасників обрядодій. Задля цього використано весільні світлини та ілюстрації із зображенням наречених у традиційному святковому костюмі. До таких, зокрема, належать ілюстрації весільного строю молодих із Херсонського повіту Херсонської губернії, костюми молодят з Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії, світлина з весілля с. Боровикове Черкаської області (середина ХХ століття).
Ключові слова: культурний код, вишитий рушник, народний костюм нареченої, жіноче весільне вбрання, пояс, орнамент, український народний костюм, традиції.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
