Етнодизайн – важливий чинник консолідації українського суспільства в умовах війни
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2022.266090Анотація
Метою статті є визначення ролі етнодизайну як важливого елемента народної культури у винятково важливій справі самоідентифікації та консолідації нації в історично нових умовах – війни із сусідом-агресором. Методологія дослідження полягає в застосуванні комплексного історико-культурного підходу, методів порівняльного аналізу, зіставлення та узагальнення. Це дало змогу виявити специфіку формування концепції українського національного стилю в європейському контексті в умовах російської агресії. Наукова новизна полягає у виявленні нових етнодизайнерських знахідок в ідеологічній, соціальній, політичній, рекламній продукції, яку створюють професійні дизайнери та самодіяльні митці в умовах війни для підняття бойового духу народу, нищівної критики жорстокого агресора. Висновки. Аналіз сучасних творів етнодизайну яскраво й переконливо засвідчив винятково велику роль цього виду народного мистецтва в справі консолідації української нації в умовах війни.
Ключові слова: етнодизайн, український народний стиль, народний дизайн.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.