Мотив євхаристійної чаші в декоративному різьбленні царських врат Східного Поділля
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2022.266091Анотація
Мета роботи – виявити й класифікувати царські врата Східного Поділля з євхаристійною чашею (потиром), охарактеризувати принципи зображення, визначити семантику, окреслити територіальні та хронологічні межі поширення мотиву. Методологія роботи поєднує методи архівної евристики з мистецтвознавчим аналізом творів. Наукова новизна. Уперше розглянуто шість царських врат XVIII ст. з мотивом потира, що походять з іконостасів церков Східного Поділля. З’ясовано локалізацію, орнаментальний контекст і семантику мотиву. Визначено територіальні та хронологічні межі його поширення в регіоні. Висновки. Проаналізований матеріал засвідчує, що євхаристійні чаші доволі часто вводили в програму декору царських врат Східного Поділля, причому переважно вони відігравали роль організуючого чинника композиції, оскільки містилися симетрично на нижній планці стулок і лише зрідка – на стулковій колонці. У більшості випадків виноградні грона відходили безпосередньо з потира, в одному – висіли обабіч, тобто в усіх пам’ятках (незалежно від стильової дефініції) унаочнено євхаристійну та христологічну символіку посудини. Царські врата з розглядуваним зображенням охоплюють південь, північний захід і центр Вінницької області, а також порубіжні території сусідніх областей у тих самих локаціях (північно-західний, південно-східний напрями). Хоча пам’ятки документально не датовані, з урахуванням їх стилістичних особливостей та відомостей про дату спорудження храмів можемо стверджувати, що мотив потира в регіоні використовували впродовж усього XVIII ст., причому одночасно на стулках і стулковій колонці. Уведений у науковий обіг матеріал розширює усталені уявлення про хронологічні межі побутування мотиву та спонукає критично поставитися до гіпотези про культурно-історичні причини його запровадження і згасання відповідно.
Ключові слова: церква, іконостас, царські врата, євхаристійна чаша, різьблення, Східне Поділля.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.