Інтернаціоналізація музичної освіти в Україні
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2022.269412Анотація
Мета роботи – дослідити поняття «інтернаціоналізація вищої освіти», простежити проблеми на шляху до інтернаціоналізації освітнього середовища, узагальнити рекомендації щодо успішного процесу інтернаціоналізації музичної освіти в Україні, сформувати основні цілі інтернаціоналізації музичної освіти. Методологія дослідження. У статті використано методи: аналітичний – для вивчення поняття «інтернаціоналізація вищої освіти»; компаративного аналізу – для зіставлення різних наукових думок щодо процесу інтернаціоналізації музичної освіти в Україні. Застосовані елементи універсальних логічних процедур пізнання: індукції та дедукції, аналізу й синтезу. Наукова новизна полягає в узагальненні рекомендацій стосовно успішного процесу інтернаціоналізації музичної освіти в Україні, формуванні основних цілей зазначеної тематики. Висновки. Найбільших успіхів в інтернаціоналізації музичної освіти можливо досягти тільки після розробки та прийняття на державному рівні стратегії з чітким визначенням цілей, пріоритетів, механізмів та системою заходів, підкріплених відповідним фінансовим забезпеченням. Інтернаціоналізація музичної освіти в Україні повинна відбуватися у двох аспектах – організаційному та системному. Організаційний – передбачає підготовленість: структурну, функціональну, адміністративну, академічну та культурну. Системний – полягає в економічній та фінансовій підтримці з боку держави, адміністративних та регуляторних механізмів. Особливе значення в процесі інтернаціоналізації музичної освіти мають університети, саме на них покладено обов’язок на основі європейського досвіду та власної стратегії запроваджувати найкращі моделі інтернаціоналізації музичної освіти. Завдання моделі для наслідування полягає не лише в тому, щоб ознайомити молодих науковців з визнаними людьми у світовій музично-освітній спільноті, а й у моделюванні того, як діяти в глобальному контексті, зокрема, як мати справу з міжкультурними відмінностями чи як підтримувати інтернаціоналізацію музичного виховання різними способами. У процесі інтернаціоналізації музичної освіти в Україні важливо взяти до уваги успішний приклад для наслідування. Основними цілями інтернаціоналізації музичної освіти в України визначено такі: 1) активна міжнародна співпраця; 2) постійне вдосконалення якості освітніх, наукових та інших послуг через упровадження кращих світових практик; 3) формування сучасного інноваційного середовища студентів і співробітників з мовними та міжкультурними компетентностями високого рівня, здатних адекватно реагувати на глобальні виклики; 4) розвиток у здобувачів умінь та навичок, необхідних для того, щоб успішно конкурувати на світовому ринку праці та почувати себе повноцінними членами світового співтовариства; 5) запровадження культури відкритості, толерантності й підтримки з метою залучення іноземних студентів, викладачів і науковців, інтенсивного використання переваг міжнародного середовища.
Ключові слова: музична освіта, академічна мобільність, пріоритети освітньої політики, інтернаціоналізація системи вищої освіти.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.