Лемківське різьбярство як частина ужиткового мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2022.269425Анотація
Мета роботи – виявити місце лемківського різьбярства в ужитковому мистецтві; схарактеризувати особливості лемківського різьбярства та вказати його провідних митців. Дослідження пов´язане з тим, що лемківські народні столяри та різьбярі створили справжні шедеври, які відрізняються самобутністю та оригінальністю художніх форм. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного методів. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про місце лемківського різьбярства в ужитковому мистецтві. Коротко схарактеризовано особливості лемківського різьбярства й резюмовано, що на своїх виробах лемки зображали рослинні орнаменти. Здійснено припущення, що плоска різьба на тарілках, підносах тощо найдавніша. Констатовано, що вироби скомбіновані з листків різних дерев, квітів, грон винограду. Початково рослинним орнаментом селяни прикрашали предмети хатньої обстановки, до прикладу, дерев’яні скрині (лади), лижники, хатні трагарі. Згодом декоративні елементи майстри перенесли на промислові сувеніри (тарілки, касети, підноси). Підкреслено, що одними із найвизначніших майстрів русинського різьблення по дереву на Лемківщині є Михайло Орисик (1885–1946), найвідоміший із його творів – «Лемко-русин» (1930-ті рр.), і заслужений діяч мистецтв України, член Спілки художників України В. Одрехівський (1921–1996). Висновки. Високохудожнє лемківське різьблення відображає багатовікові традиції різьбярської справи, а також багату історію формування та розвитку лемківської культури, які дають нам можливість пізнати справжню цінність лемків. Різьблення по дереву стало поширеним видом художньої та декоративної обробки деревини на Лемківщині на межі ХІХ та ХХ століть і суттєвою складовою ужиткового мистецтва.
Ключові слова: лемківське різьбярство, різьбярство, ужиткове мистецтво, митці, вироби.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
