ТАНЦЮВАЛЬНІ ОБРАЗИ У ТВОРІ ДЛЯ СКРИПКИ І ФОРТЕПІАНО НАЗІМА АМЕДОВА «РОНДО-ХАЙТАРМА»
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2023.277687Анотація
Метою роботи є музикознавчий аналіз танцювальних образів у творі для скрипки і фортепіано кримськотатарського композитора Назіма Амедова «Рондо-Хайтарма». Методологія дослідження. Використано аналітичний, історичний методи, метод порівняльного й музикознавчого аналізу. Наукова новизна. Уперше здійснено музикознавчий аналіз танцювальних образів у творі для скрипки і фортепіано кримськотатарського композитора Назіма Амедова «Рондо-Хайтарма». Висновки. У творі для скрипки і фортепіано «Рондо-Хайтарма» Назіма Амедова виокремлено національні особливості художнього мислення кримськотатарського народу. Використовуючи різноманітні музично-виражальні засоби, композитор багатогранно представляє основний національно-танцювальний образ у наскрізному розвитку, змінюючи різні відтінки – від наполегливо-енергійного, експресивного до м'якого, ліричного, з яскравим стверджувальним характером. Домінуючим прийомом розвитку є «дзеркальність». Вона поширюється на інтонаційно-ритмічну організацію тематизму, має формотворчу функцію. Ці прийоми притаманні авторському почерку й композиторському мисленню Назіма Амедова.
Ключові слова: танцювальні образи, кримськотатарська музика, фольклор, «дзеркальність», тематизм, метро-ритмічна організація, кримськотатарський композитор Назім Амедов.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
