ТАНЦЮВАЛЬНІ ОБРАЗИ У ТВОРІ ДЛЯ СКРИПКИ І ФОРТЕПІАНО НАЗІМА АМЕДОВА «РОНДО-ХАЙТАРМА»
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2023.277687Анотація
Метою роботи є музикознавчий аналіз танцювальних образів у творі для скрипки і фортепіано кримськотатарського композитора Назіма Амедова «Рондо-Хайтарма». Методологія дослідження. Використано аналітичний, історичний методи, метод порівняльного й музикознавчого аналізу. Наукова новизна. Уперше здійснено музикознавчий аналіз танцювальних образів у творі для скрипки і фортепіано кримськотатарського композитора Назіма Амедова «Рондо-Хайтарма». Висновки. У творі для скрипки і фортепіано «Рондо-Хайтарма» Назіма Амедова виокремлено національні особливості художнього мислення кримськотатарського народу. Використовуючи різноманітні музично-виражальні засоби, композитор багатогранно представляє основний національно-танцювальний образ у наскрізному розвитку, змінюючи різні відтінки – від наполегливо-енергійного, експресивного до м'якого, ліричного, з яскравим стверджувальним характером. Домінуючим прийомом розвитку є «дзеркальність». Вона поширюється на інтонаційно-ритмічну організацію тематизму, має формотворчу функцію. Ці прийоми притаманні авторському почерку й композиторському мисленню Назіма Амедова.
Ключові слова: танцювальні образи, кримськотатарська музика, фольклор, «дзеркальність», тематизм, метро-ритмічна організація, кримськотатарський композитор Назім Амедов.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
