ЕТАПИ КОЛЕКЦІОНУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОРТРЕТНОЇ МІНІАТЮРИ XVI–XIX СТОЛІТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2023.289830Анотація
Метою статті є встановлення етапів колекціонування європейських мініатюрних портретів XVI– XIX століть від появи цього мистецтва до сьогодні як важливого фактору для мистецтвознавчого дослідження збірки мініатюр у Національному музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків. Методологія дослідження ґрунтується на історіографічному аналізі із залученням аксіологічного та холістичного підходів для визначення зв’язку між історією колекціонування та еволюцією мистецтва портретної мініатюри. Наукова новизна полягає у вивченні загальних тенденцій колекціонування творів задля уточнення даних щодо комплектування колекцій мініатюрних портретів в Україні, зокрема збірки у Національному музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київ). Висновки. Зміна статусу портретної мініатюри від предмету приватної власності до музейного експонату почалася у XVII столітті. Друга половина XIX століття була поворотним моментом для цього мистецтва – відбулося визнання портретної мініатюри як окремого художнього жанру. Це була доба вивчення поняття «мініатюрний портрет», початку дослідження цього мистецтва та формування перших музейних колекцій. Саме у цей період було укладено основу колекції європейської портретної мініатюри у Національному музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київ) його засновниками. Зібрання є сьогодні одним із найзначніших в Україні. Процес осмислення цінності творів відбувався на фоні занепаду традиції цього мистецтва через появу дагеротипії. Нині твори становлять інтерес для колекціонерів, однак живописна традиція продовжуються лише у колі любителів.
Ключові слова: портрет, живопис, європейська мініатюра, колекція, історія, дослідження, Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
