РАПСОДІЯ АНДРЕ ВАЙНЕНА ДЛЯ АЛЬТОВОГО САКСОФОНУ І ОРКЕСТРУ ЧИ ФОРТЕПІАНО В ПРЕДСТАВНИЦТВІ «НОВОГО АКАДЕМІЗМУ» ПОСТАВАНГАРДНОГО МИСТЕЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2023.289857Анотація
Метою дослідження виступає усвідомлення стильової якості Рапсодії А. Вайнена в руслі музично-інструментальної специфіки пост-поставангардного етапу музики, який називаємо «новим академізмом» в межах поставангардного пласта творчості. Методологічною основою висуваємо інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в Україні, як це склалося у працях Д. Андросової, О. Маркової, О. Муравської, з акцентуацією герменевтичного і стильово-компаративного аналізу, а також із спиранням на розробки пост-поставангарду в роботах . Дроздовського, І. Навоєвої, ін. Наукова новизна зумовлюється, по-перше, першістю в українському і китайському музикознавстві аналізу названого твору А. Вайнена, по-друге, оригінальністю теоретичних висновків щодо «нового академізму» в межах пост-поставангардної стилістики. Висновки. Пост-поставангардний етап розвитку мистецтва від 2000-х до 2010-х років акцентує, попри ігрової стильової еклектики поставангардної творчості, відродження пафосного початку, показового для класичного мистецва, що має тенденцію висувати популярний шар у якості пафос-акцентуації вираження у творі. Академічна установка Вайнена розгортає традиціоналістські стильові виміри, успадковані від минулого століття, підкреслюючи у якості кульмінаційних «сплесків» (відсутність драматичної антитетичності в композиціїї «знімає» напруження драматургічно суттєвих показів) жанрові фрагменти тематизму твору, що апробовані популярним музичним шаром.
Ключові слова: музичний жанр, стиль у музиці, рапсодія, поставангард, «новий академізм», музичний інструменталізм.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
