ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРТРЕТІВ МОНАРХІВ АВСТРО-УГОРЩИНИ (ХVІІІ СТОЛІТТЯ) З КОЛЕКЦІЇ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ

Анотація

Метою статті є введення до наукового обігу нової інформації щодо атрибуції портретів невідомих осіб зі збірки Чернівецького художнього музею та розгляд процесу вивчення цих творів. Методологія дослідження передбачає використання різноманітних методів: історичного, системного, верифікації отриманих даних, мистецтвознавчого та порівняльного аналізу, тощо. Застосування цих наукових методів дозволило усебічно та об’єктивно вивчити й систематизувати наявні в різних джерелах відомості щодо досліджуваних живописних робіт, з’ясувати імена портретованих. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше було проаналізовано стилістичні риси творів, виявлено подібність музейних картин з портретами, виконаними іншими європейськими митцями ХVІІІ ст., визначено змальованих художниками осіб ‒ правителів Австро-Угорської імперії, час виконання та провенанс портретів. Висновки. Вивчення живописних портретів, що надійшли до колекції Чернівецького художнього музею, як «Портрет жінки» і «Портрет чоловіка» невідомих авторів, розпочалося з аналізу стилістики, що дало змогу орієнтовно встановити час створення зображень як другу половину ХVІІІ ст., коли в образотворчому мистецтві Європи панував стиль рококо, що подекуди накладався на більш давні традиції створення парадних портретів, для котрих характерною була підкреслена стриманість та деяка умовність і площинність у трактуванні форми. Подальша реставрація та дослідження робіт, зокрема, особливостей костюму, атрибутів та нагород на портреті молодого чоловіка, дали змогу припустити, що на портреті зображено членів однієї з королівських родин Європи. Порівняльний аналіз виявив, що картини зі збірки музею є парадними портретами імператриці Австро-Угорщини Марії Терезії (1717–1780) та її сина імператора Йосифа ІІ (1741–1790). Віднайдені аналогії з подібними творами європейських майстрів допомогли також встановити, що зразками для портретів з музею у Чернівцях слугували роботи як придворних художників цих монархів, зокрема, Йозефа Хікеля та Антона фон Марона, так і роботи інших митців. Вивчення біографій портретованих та час виконання робіт, які стали зразками, підтвердило і попереднє датування творів ‒ 1770-ті рр.